Хронічна недостатність мозкового кровообігу
Цереброваскулярна патологія (ЦВП) нині є однією з провідних причин захворюваності та смертності не лише в Україні, а й у всіх розвинених країнах світу.
І хоча традиційно основна увага приділяється гострим формам патології, зокрема інсультам, слід пам’ятати, що до 90% судинних захворювань головного мозку належить до хронічних порушень кровообігу (ХНМК) або хронічної церебральної ішемії, зокрема дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕ). В основі ДЕ лежать прояви атеросклерозу, дуже часто, у поєднанні з артеріальною гіпертензією. З основних етіологічних причин виділяють атеросклеротичну, гіпертонічну, змішану та венозну ДЕ, хоча можливі інші причини.
Необхідно пам’ятати, що ураження судин центральної нервової системи та деструктивних змін у нейронах «накладається» на вікові зміни кровопостачання та метаболізму мозку. З віком відзначаються прояви деформації артеріальних з’єднань у дрібних судинах мозку, відбувається їхнє розмикання, розвиток атрофії дрібних сполучних артерій, що призводить до обмеження можливостей ауторегуляції мозкового кровотоку.
Найважливішу роль розвитку ДЕ грають нейрометаболічні (обмінні) порушення. Ці зміни є прогресуючими, що веде до змін у неврологічній та психічній сферах. При прогресуванні захворювання виникають рухові розлади, різке ослаблення пам’яті, з’являються минущі церебральні судинні кризи.
Надалі можливий розвиток стійких осередкових уражень мозку, що призводить до інвалідизації хворих, а також до судинної деменції.
Лікуванням ДЕ займається лікар-невропатолог. Фармакотерапія посідає чільне місце.
Вона повинна бути спрямована на:
- Лікування основних етіологічних факторів розвитку даної патології (атеросклерозу та гіпертонічної хвороби).
- Поліпшення мозкового кровообігу.
- Поліпшення метаболізму мозку та реалізацію нейропротекторної та нейромедіаторної дії.
Це означає застосування стратегії, спрямованої на ослаблення та усунення інтелектуальних, неврологічних, психоемоційних синдромів.
Лікар – невропатолог Довбніч Світлана Борисівна