{:uk}За останнє століття відбулися значні зміни у структурі тяжких захворювань жінок (у тому числі і зі смертельними наслідками). Якщо на початку XX століття перші місця займали пневмонії, туберкульоз, ускладнення при пологах і абортах, то до 2000 року - це вже захворювання серця, злоякісні новоутворення (з них до 26% смертей від раку легень і до 25% від раку молочних залоз та шийки матки). Категорична відмова від активного та пасивного куріння – найкраща профілактика раку легень. Одна з найважливіших умов профілактики раку шийки матки та молочних залоз — обов'язкове обстеження у лікаря - гінеколога зі взяттям мазка на ракові клітини та оглядом молочних залоз. Кратність таких оглядів для практично здорових жінок в Україні — 1 раз на рік. Тільки при розмові з пацієнткою, після огляду та отримання результатів додаткового обстеження лікар може вирішити, чи належить дана жінка до групи ризику розвитку серйозних гінекологічних захворювань і яких додаткових обстежень вона потребує, своєчасно запропонувати їй лікування.Шановні жінки!Любіть себе і дбайте про своє здоров'я, ніхто це не зробить краще за вас.Лікар акушер – гінеколог Рибак Тамара Іванівна{:}{:ru}За последнее столетие произошли значительные изменения в структуре тяжелых заболеваний женщин ( в том числе и со смертельным исходом). Если в начале XX века первые места занимали пневмонии, туберкулез, осложнения при родах и абортах, то к 2000 году - это уже заболевание сердца, злокачественные новообразования (из них до 26% смертей от рака легких (рост больше чем в 6 раз) и до 25% рак молочних желез и шейки матки).Не секрет, что категорический отказ от активного и пассивного курения - лучшая профилактика рака легких.Одно же из важнейших условий профилактики рака шейки матки и молочних желез - обязательное обследование у врача гинеколога со взятием мазка на раковые клетки и осмотром молочных желез. Кратность таких осмотров у практически здоровых женщин в Украине - 1 раз в год.Только при беседе с пациенткой, после осмотра и получения результатов обследований врач может решить, относится ли данная женщина к группе риска по развитию серьезных гинекологических заболеваний и в каких дополнительных обследованиях она нуждается, своевременно предложить ей лечение.Уважаемые женщины!Любите себя и заботтесь о своем здоровье, никто это не сделает лучше вас. Врач акушер-гинеколог                                             Т.И.Рыбак{:}

{:ru}Солнце как первичный источник энергии на земле необходим для роста растений, образования горючих материалов. Также солнечный свет необходим для человеческого организма, поскольку является неотъемлемым звеном в формировании витамина D, влияет на наше психоэмоциональное состояние. Витамин D принимает участие в обмене кальция и фосфора и отвечает за усвоение кальция в организме. Именно поэтому дефицит его в детском возрасте приводит к рахиту, с типичными изменениями костей, скелета, а у взрослых – к частым переломам, выпадению волос, снижению сопротивления организму, депрессиям.Однако, надо иметь в виду, что солнечный свет состоит из разных частиц, обуславливающих разные эффекты на организм человека.Так выделяют:

• Ультрафиолетовое излучение (УФ)
• Видимый свет
• Инфракрасное излучение (ИК)

УФ-излучение – важнейшая из этих частиц, которая также делится на:

• УФ-С- длина волны 40-280 нм поглощается озоновым слоем.
• УФ-В – длина волны 280-320 нм вызывает солнечный ожог, может приводить к онкологическим заболеваниям кожи.
• УФ-А- длина волны 320-400 нм глубоко проникает в кожу, причина преждевременное старение и большинство фотодерматозов (патологические изменения на коже, связанные с действием УФ-излучения).

Выделяют следующие виды воздействия солнца на кожу:

1. Острые токсические эффекты:

Солнечный ожог (солнечный дерматит) – покраснение кожи, которое вызывает УФ-В излучение. Интенсивность дерматита зависит от цвета кожи, светоотражающей поверхности (вода, песок, снег), высоты над уровнем моря, положения солнца.      2. Хроническое фотоповреждение: При неправильном использовании УФ-излучения является опасным для человека фактором окружающей среды, приводит к преждевременному старению, образованию злокачественных опухолей. Неблагоприятное воздействие солнца на кожу оказывает накопительный эффект. Солнечные ожоги в раннем детском и молодом возрасте могут привести к печальным последствиям у взрослых людей.3. Патологические реакции – индивидуальная непереносимость нормальной интенсивности УФ-излучения. 4. Фототоксические и фотоаллергические реакции - возникают у людей, употребляющих или контактирующих с фотосенсибилизаторами веществами, повышающими чувствительность кожи к солнцу ( лекарственные средства, духи, масла, растения и др.) 5. Обострение кожных заболеваний: покраснение, волчанка, пузырек, пеллагра, порфирий, альбинизм, некоторые формы экзем, псориаза, грибовидный микоз и т.д.Имея современные данные о влиянии солнца на кожу, становится очевидным, что следует избегать таких крайностей как, чрезмерное увлечение загоранием, особенно в период высокой солнечной активности.Для кого солнце наиболее опасно:

• Дети
• Люди со светлой кожей
• Владельцы большого количества родимых пятен
• Люди со случаями злокачественных новообразований кожи у себя или у членов семьи
• Пациенты с заболеваниями щитовидной железы и других эндокринных органов
• Пациенты с дерматологическими заболеваниями
• Пациенты, принимающие фарм.препараты, повышающие чувствительность кожи к солнцу ( спросить врача)
• Самое простое средство защиты – избегать пребывания под солнцем в период с 10 до 16 часов.

Также очень эффективный и безопасный, барьерный метод – ношение кепок, широкополосных шляп, солнцезащитных очков, светлой одежды с длинными рукавами и т.п.Отдельное место занимают солнцезащитные кремы, спреи, эмульсии. Многочисленность подобной косметики позволяет сделать идеальный выбор с учетом индивидуальных особенностей и потребностей. Однако, эффективность этих средств полностью зависит от их правильного применения. (SPF)не менее 25{:}{:uk}Сонце як первинне джерело енергії на землі необхідне для росту рослин, утворення горючих матеріалів. Також сонячне світло необхідне для людського організму, бо є невід’ємною ланкою у формуванні  вітаміну D, впливає на наш психоемоційний стан. Вітамін D  бере участь в обміні кальцію та фосфору і відповідає за засвоєння кальцію в організмі. Саме тому дефіцит його у дитячому віці призводить до рахіту,з типовими  змінами кісток, кістяка, а у дорослих - до частих переломів, випадіння волосся, зниження спротиву організму, депресій.Однак, треба мати на увазі, що сонячне світло складається з різних часток, які обумовлюють  різні ефекти на організм людини.Так виділяють:

• Ультрафіолетове випромінення (УФ)
• Видиме світло
• Інфрачервоне випромінення (ІЧ)

УФ-випромінення - найважливіша з цих часток, яка також поділяється на:

• УФ- С- довжина хвилі 40-280 нм поглинається озоновим шаром
• УФ-В – довжина хвилі 280-320 нм викликає сонячний опік, може призводити до онкологічних захворювань шкіри
• УФ-А- довжина хвилі 320-400 нм глибоко проникає у шкіру, причина передчасне старіння та більшість фотодерматозів( патологічні зміни на шкірі,пов'язані з дією УФ-випромінення)

Виділяють наступні види  впливу сонця на шкіру

1. Гострі токсичні еффекти:

Сонячний опік( сонячний дерматит)- почервоніння шкіри, яке викликає УФ-В випромінення.Інтенсивність дерматиту залежить від кольору шкіри, світловідбиваючої поверхні ( вода, пісок, сніг), висоти над рівнем моря, положення сонця.2. Хронічне фотоушкодження:При неправильному використанні УФ-випромінення є небезпечним  для людини фактором навколишнього середовища, призводить до передчасного старіння, утворення злоякісних пухлин.Несприятлива дія сонця на шкіру має накопичувальний еффект. Сонячні обпіки у ранньому дитячому та молодому віці можуть призвести до сумних наслідків у дорослих людей.

3. Патологічні реакції – індивидуальна непереносимість нормальної інтенсивності УФ- випромінення.
4. Фототоксичні та фотоалергічні реакції- виникають у людей, які вживають або контактують з фотосенсибілізаторами речовинами, що підвищують чутливість шкіри до сонця ( лікарські засоби, духи, масла, рослини та інше)
5. Загострення шкірних захворювань: почервоніння,волчанка,пузирчатка,пеллагра,порфирій,альбінізм, деякі форми екзем, псориаза, грибовидний мікоз и таке інше.

Маючи сучасні дані про вплив сонця на шкіру, стає очевидно, що треба уникати таких крайнощів як, надмірне захоплення  засмаганням, особливо у період високої сонячної активності.Для кого сонце найбільш небезпечне:

• Діти
• Люди зі світлою шкірою
• Власники великої кількості родимих плям
• Люди з випадками злоякісних новоутворень шкіри у себе або у членів родини
• Пацієнти з захворюваннями щитовидної залози та інших ендокринних органів
• Пацієнти з дерматологічними захворюваннями
• Пацієнти, які приймають фарм.препарати, що підвищують чутливість шкіри до сонця ( запитати лікаря)

Самий простий засіб захисту – уникати перебування під сонцем у  період з 10 до 16 годин. Також дуже ефективний та безпечний, барьєрний метод - носіння кепок, широкополосних капелюхів, сонцезахисних окулярів, светлого одягу з довгими рукавами и т.п.Окреме місце займають сонцезахисні креми, спреї, емульсії.Багаточисельність подобної косметики дозволяє зробити ідеальний вибір з урахуванням індивидуальних особливостей та потреб.Однак, ефективність цих засобів цілком залежить від їх правильного застосування.Оптимальний захист у період  високої сонячної активності можуть забеспечити тільки креми з фактором захисту  (SPF)не менше 25{:}

{:ru}Какие типы вируса гриппа существуют?Существует три типа вирусов гриппа – А, В и С. Эти вирусы несколько отличаются по своему строению и вызывают заболевание разной тяжести. Вирус гриппа А вызывает наиболее тяжелые формы гриппа.Почему грипп ежегодно разный?Одним из отличий вирусов гриппа от многих других вирусов является их строение и, вытекая отсюда, изменчивость. Каждый год вирус гриппа видоизменяется. Небольшие изменения вируса происходят ежегодно – при этом обычно возникают эпидемии. У большей части населения уже, как правило, был контакт с близкородственным штаммом вируса, и поэтому у них уже есть частичная защита (однако, несмотря на это, человек может заболеть, и заболевание может проходить очень тяжело). Приблизительно раз в 30-40 лет вирус гриппа подвергается значительным изменениям, к которым иммунная система человека оказывается не подготовленной. Тогда и возникают заболевания гриппом в особо тяжелых формах – поскольку человеческий организм еще не имел предварительных контактов с подобным вирусом.Сколько раз вирус гриппа мутирует в год?Незначительные изменения вируса (антигенный шифт) гриппа происходят ежегодно. Из-за нерегулярных интервалов времени (10-40 лет) появляются вирусы с сильными изменениями структуры (антигенный дрейф) – в этом случае развиваются пандемии.Как можно заразиться гриппом?Вирус гриппа очень легко передается. Наиболее распространенный путь передачи инфекции – воздушно-капельный. При этом вирусные частицы по воздуху переносятся от зараженного человека к здоровому во время кашля или чихания. Также встречаются другие пути передачи – например, заражение через носовой платок или одежду. Во время кашля, чихания, разговора, больной гриппа разбрызгивает мельчайшие частицы слюны, слизи и мокроты, содержащие большое количество вирусов гриппа. На короткое время вокруг больного образуется зараженная зона с радиусом 2-3 метра. Размножение вирусов протекает исключительно с высокой скоростью. Это объясняет такой короткий инкубационный период при гриппе – 1-2 дня.Чем грипп отличается от обычного ОРЗ?Острая респираторная вирусная инфекция (ОРВИ) и острое респираторное заболевание (ОРЗ) – это собирательные понятия, включающие инфекции, вызываемые разными микроорганизмами. За развитие ОРВИ и ОРЗ чаще всего "ответственны" аденовирусы и риновирусы, обычно вызывающие заболевания легкой тяжести. Обычно эти инфекции не приводят к тяжелым осложнениям (которые характерны для гриппа) и смертельному исходу. При заражении гриппом происходит разрушение мерцающего эпителия, выстилающего дыхательные пути человека. Если мерцающий эпителий разрушается, он уже не может в полной мере выполнять свои функции, и бактерии с большей легкостью проникают в легкие. Таким образом, появляется опасность развития бактериальной суперинфекции (например, пневмонии и бронхита). При "обычных" ОРЗ такого разрушения не происходит, и потому риск тяжелых осложнений гораздо ниже, чем при гриппе.Какие симптомы у гриппа?Основные симптомы у гриппа:

• Повышение температуры тела;
• Обильное потоотделение;
• Слабость;
• Светобоязнь;
• Суставные и мышечные боли;
• Головная боль;
• Боли в горле;
• Сухой (в ряде случаев – влажный) болезненный кашель;
• Насморк.

О методах неспецифической профилактики острых респираторных заболеваний и гриппаПравильное питание.В зимнее время нужно организовать верный сбалансированный рацион питания, содержащий достаточное количество веществ, нужных для обычной работы иммунной системы.Прежде всего, в питании должно быть достаточное количество белков. Иммуноглобулины, обеспечивающие устойчивость организма к заболеваниям – это белки, и для их синтеза необходим весь набор аминокислот. При дефиците каких-либо аминокислот лимфоциты – иммунные клетки, синтезирующие иммуноглобулины, не могут их построить.Для нормального обеспечения организма белком в день нужно съедать примерно 300 грамм мяса/рыбы/птицы/сыра, 100 грамм круп и 350 грамм хлеба. Еще 5 граммов белка, необходимых для обеспечения суточной потребности в белке, можно "добрать" овощами, ведь в рационе питания должны включаться белки как растительного, так и животного происхождения при общем количестве 100 грамм.В зимнее время нужно потреблять до 10 г животного жира и 20 грамм растительного масла. В качестве животного жира можно использовать сливочное масло или сало. Кстати, сало – это не такой уж вредный продукт, как привыкшие обычно считают. В нем – высокое содержание арахидоновой кислоты (полинасыщенной жирной кислоты), из которой в организме человека синтезируются медиаторы иммунного ответа. Да, что опять-таки: беда не в сале, а в его количестве.Общеукрепляющие мероприятия.Закаливание – важнейший способ профилактики острых респираторных инфекций. Оно позволяет нормализовать функцию дыхательных путей при охлаждении, что снижает дозу попадающего в организм при заражении вируса. Путем закаливания можно если не полностью избежать простуды, то снизить чувствительность к ней.Дополнительно нужно принимать аскорбиновую кислоту и поливитамины. Аскорбиновая кислота (витамин С) играет важную роль в регулировании окислительно-восстановительных процессов, углеводного обмена, вскипании крови, регенерации тканей. Способствует повышению сопротивляемости организма, что скорее всего связано с антиоксидантными свойствами аскорбиновой кислоты. В профилактических целях ее рекомендуют применять по 0,5-1 г 1-2 раза в день.Для профилактики в период эпидемий гриппа и простудных заболеваний рекомендуется ежедневно принимать по 2-3 зубчика чеснока, а также лук, содержащий фитонциды, губительно действующие на вирусы гриппа. Их можно принимать как просто внутрь, так и в виде разных компрессов, припарок, растираний и ингаляционных смесей.Общегигиенические средства.Одним из наиболее распространенных и доступных средств профилактики гриппа является ватно-марлевая повязка. Ватяно-марлевая повязка должна меняться или сушиться и проглаживать через каждый час. Только в этом случае использование повязки может защитить от заболевания ОРЗ и гриппом.Необходимо помнить, что инфекция легко передается через грязные руки. При рукопожатии через дверные ручки другие предметы вирусы переходят на руки здоровых людей, заражая их. Поэтому при массовом распространении вирусных инфекций рекомендуется как можно чаще мыть руки, особенно во время болезни или ухода за больным.Если вы все же заболели…Витамины, адаптогены, закаливающие и другие полезные процедуры, безусловно, могут помочь справиться с ОРЗ и гриппом, но если вы все же заболели, следует при первых признаках заболевания, особенно гриппа, обратиться к врачу.Врач-терапевт высшей категории  Чепинога Г.И.{:}{:uk}Які типи вірусу грипу існують?Існує три типи вірусів грипу – А, В і С. Ці віруси декілька відрізняються за своєю будовою і викликають захворювання різної тяжкості. Вірус грипу А викликає найбільш важкі форми грипу.Чому грип щороку різний?Однією з відмінностей вірусів грипу від багатьох інших вірусів є їх будова і, витікаючи звідси, мінливість. Щороку вірус грипу видозмінюється. Невеликі зміни вірусу відбуваються щорічно – при цьому, як правило, виникають епідемії. У більшої частини населення вже, як правило, був контакт з близькоспорідненим штамом вірусу, і тому у них вже є частковий захист (проте, не дивлячись на це, людина може захворіти, і захворювання може проходити дуже важко). Приблизно раз в 30-40 років вірус грипу піддається значним змінам, до яких імунна система людини виявляється не підготовленою. Тоді і виникають захворювання грипом в особливо важких формах – оскільки людський організм ще не мав попередніх контактів з подібним вірусом.Скільки разів вірус грипу мутує в рік?Незначні зміни вірусу (антигенний шифт) грипу відбуваються щорічно. Через нерегулярні інтервали часу (10-40 років) з'являються віруси з сильними змінами структури (антигенний дрейф) - в цьому випадку розвиваються пандемії.Як можна заразитися грипом?Вірус грипу дуже легко передається. Найбільш поширений шлях передачі інфекції – повітряно-краплинний. При цьому вірусні частинки по повітрю переносяться від зараженої людини до здорової під час кашлю або чхання. Також зустрічаються інші шляхи передачі - наприклад, зараження через носову хустку або одяг. Під час кашлю, чхання, розмови, хворий грипу розбризкує найдрібніші частинки слини, слизи і мокроти, які містять велику кількість вірусів грипу. На короткий проміжок часу навколо хворого утворюється заражена зона з радіусом 2-3 метри. Розмноження вірусів протікає з виключно високою швидкістю. Це пояснює такий короткий інкубаційний період при грипі – 1-2 доби.Чим грип відрізняється від звичайного ГРЗ?Гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) і гостре респіраторне захворювання (ГРЗ) – це збірні поняття, які включають інфекції, які викликаються різними мікроорганізмами. За розвиток ГРВІ і ГРЗ найчастіше "відповідальні" аденовіруси і ріновіруси, які зазвичай викликають захворювання легкої тяжкості. Зазвичай, ці інфекції не приводять до важких ускладнень (які характерні для грипу) і смертельного результату. При зараженні грипом відбувається руйнування миготливого епітелію, що вистилає дихальні шляхи людини.  Якщо миготливий епітелій руйнується, він вже не може повною мірою виконувати свої функції, і бактерії з більшою легкістю проникають в легені. Таким чином з'являється небезпека розвитку бактеріальної суперінфекції (наприклад, пневмонії і бронхіту). При "звичайних" ГРЗ такого руйнування не відбувається, і тому ризик важких ускладнень набагато нижчий, ніж при грипі.Які симптоми у грипу?Основні симптоми у грипу наступні:

• Підвищення температури тіла;
• Рясне потовиділення;
• Слабкість;
• Світлобоязнь;
• Суглобові і м'язові болі;
• Головний біль;
• Біль в горлі;
• Сухий (у ряді випадків – вологий) хворобливий кашель;
• Нежить.

Про методи неспецифічної профілактики гострих респіраторних захворювань і грипуПравильне харчуванняВ зимовий час необхідно організувати правильний збалансований раціон харчування, що містить достатню кількість речовин, необхідних для нормальної роботи імунної системи.Перш за все, в харчуванні повинно бути достатньою кількість білків. Імуноглобуліни, що забезпечують стійкість організму до захворювань, – це білки, і для їх синтезу необхідний весь набір амінокислот. При дефіциті яких-небудь амінокислот лімфоцити – імунні клітки, що синтезують імуноглобуліни, не в змозі їх побудувати.Для нормального забезпечення організму білком в день потрібного з'їдати приблизно 300 грам м’яса/риби/птиці/сиру, 100 грам круп і 350 грам хліба. Ще 5 грамів білка, необхідні для забезпечення добової потреби в білці, можна "добрати" овочами, Адже в раціоні харчування повинні включатися білки як рослинного, так і тваринного походження при загальній кількості 100 грам.У зимовий час потрібно споживати до 10 грам тваринного жиру і 20 грам рослинного масла. Як тваринний жир можна використовувати вершкове масло або сало. До речі, сало – це не такий вже шкідливий продукт, як звикли звичайно вважають. У ньому – високий зміст арахідонової кислоти (полінасищеної жирної кислоти), з якої в організмі людини синтезуються медіатори імунної відповіді. Так, що знову ж таки: біда не в салі, а в його кількості.Загальнозміцнюючі заходиЗагартовування – найважливіший метод профілактики гострих респіраторних інфекцій. Воно дозволяє нормалізувати функцію дихальних шляхів при охолоджуванні, що знижує дозу вірусу, що потрапляє в організм при зараженні. Шляхом загартовування можна якщо не повністю уникнути простуди, то понизити чутливість до неї.Додатково необхідно приймати аскорбінову кислоту і полівітаміни. Аскорбінова кислота (вітамін С) грає важливу роль в регулюванні окислювально-відновних процесів, вуглеводного обміну, скипання крові, регенерації тканин. Сприяє підвищенню опірності організму, що, швидше за все, пов'язано з антиоксидантними властивостями аскорбінової кислоти. З профілактичною метою її рекомендують застосовувати по 0,5-1 г 1-2 рази на день.Для профілактики в період епідемій грипу і простудних захворювань рекомендується щодня приймати по 2-3 зубчики часнику, а також цибулю, що містять фітонциди, які згубно діють на віруси грипу. Їх можна приймати як просто всередину, так і у вигляді різних компресів, припарок, розтирань і інгаляційних сумішей.Загальногігієнічні засобиОдним з найбільш поширених і доступних засобів профілактики грипу є ватяно-марлева пов'язка. Ватяно-марлева пов'язка повинна мінятися або сушитися і пропрасовувати через кожну годину. Тільки в цьому випадку використання пов'язки може захистити від захворювання ГРЗ і грипом.Необхідно пам'ятати, що інфекція легко передається через брудні руки. При рукостисканні, через дверні ручки, інші предмети віруси переходять на руки здорових людей, заражаючи їх. Тому під час масового розповсюдження вірусних інфекцій рекомендується, якомога частіше мити руки, особливо під час хвороби або догляду за хворим.Якщо ви все ж захворіли…Вітаміни, адаптогени, гартуючі і інші корисні процедури, безумовно, можуть допомогти справитися з ГРЗ і грипом, але якщо ви все ж захворіли, слід при перших ознаках захворювання, особливо грипу, звернутися до лікаря.Лікар-терапевт вищої категорії                                             Чепінога Г.І.{:}

{:ru}Болевые синдромы в области спины (БСВОС) являются одной из наиболее частых причин обращения за медицинской помощью.В течение жизни встречаются у 70-90% населения. При этом почти в половине случаев боли рецидивируют, а ее хронизация происходит у каждого пятого жителя Европы.Важной основой для хронизации болевой симптоматики является прогрессирование дегенеративных изменений в позвоночно-двигательных сегментах. Сегодня взгляды на вертебральные дегенеративные процессы изменились. Остеохондроз рассматривают в контексте естественных процессов старения человека, начинающихся с момента ее рождения. Чрезмерная дегенерация структур позвоночно-двигательных сегментов сопровождается появлением клинических симптомов нейрорефлекторного, компрессионно-ишемического и дистрофического характера. Причинами этого могут быть травмы позвоночника, чрезмерные производственные и спортивные нагрузки, частые обострения висцеральной патологии, эмоциональные расстройства, сопровождающиеся длительным мышечно-тоническим напряжением, воспалительные процессы в суставах локального и системного характера, нарушения обмена веществ, а также заболевания, ассоциированные. с перераспределением нагрузки на позвоночник и суставы (врожденные и приобретенные деформации, плоскостопие спондилолистез и др.).Как же сохранить функцию позвоночника дольше всего?Конечно вести самый активный образ жизни. Предотвращать длинный неподвижный образ жизни, сиденье перед телевизором, компьютером. Очень важна лечебная физкультура, плавание, ходьба в среднем темпе не менее 1 часа, каждая утренняя гимнастика. Обращаться преждевременно к врачу-невропатологу для назначения медикаментозной терапии, физиотерапии, массажа, блокад, иглорефлексотерапии.Врач-невропатолог Довбнич С.Б.{:}{:uk}Больові синдроми в області спини (БСВОС)є однією з найбільш частих причин звернення за медичною допомогою.Протягом життя зустрічаються в 70-90% населення. При цьому майже в половині випадків  біль рецидивує, а її хронізація відбувається у кожного п’ятого мешканця Європи.Важливим підґрунтям для хронізації больової симптоматики є прогресування дегенеративних змін в хребцево-рухових сегментах. Сьогодні погляди на вертебральні дегенеративні процеси дещо змінились. Остеохондроз розглядають в контексті природних процесів старіння людини, які починаються з моменту ії народження. Надмірна дегенерація структур хребцево-рухових сегментів супроводжується появою клінічних симптомів нейрорефлекторного, компресійно-ішемічного і дистрофічного характеру. Причинами цього можуть бути травми хребта, надмірні виробничі і спортивні навантаження, часті загострення вісцеральної патології, емоційні розлади, що супроводжуються тривалим м’язово-тонічним напруженням, запальні процеси в суглобах хребта локального та системного характеру, порушення обміну речовин, а також захворювання, асоційовані з перерозподілом навантаження на хребет і суглоби ( вроджені і набуті деформації, плоскостопість спондилолістез та ін.).Як же зберегти функцію хребта найдовше?Звичайно вести самий активний спосіб життя. Запобігати довгого нерухомого способу життя, сидіння перед телевізором, комп’ютером. Дуже важлива лікувальна фізкультура, плавання,ходьба в середньому темпі не менш 1 години, щоранкова гімнастика. Звертатися дочасно до лікаря -невропатолога для призначення медикаментозної терапії, фізіотерапії, масажу, блокад, голкорефлексотерапії.Лікар-невропатолог Довбнич С.Б.{:}

{:ru}Сегодня выясняем, может ли опытный врач установить диагноз инсульта на основании осмотра, нужно ли лечиться, если проявления инсульта быстро прошли, насколько эффективны и безопасны капельницы, можно ли после инсульта пить кофе, заниматься спортом и ходить в сауну.Самые популярные мифы об инсульте развенчивают врач-невролог Юрий Фломин.Миф 1: При инсульте требуется спокойствие, больного нельзя перевозить из дома в больницу или из одной больницы в другую Правда: На самом деле, все больные с инсультом как можно скорее должны быть доставлены в больницу, где могут получить необходимую помощь. Ситуации, когда перевозка в условиях "скорой" может ухудшить состояние здоровья пациента, случаются очень редко (давление ниже 80 мм рт.ст., непрерывное кровотечение, запятая и ИВЛ). Если пациент находится в маленькой или плохо оснащенной больнице, следует сравнить риски транспортировки и риски лечения в больнице, где нет соответствующих ресурсов (специалисты, томограф, лаборатория и т.д.).Миф 2: Диагноз инсульта опытный врач может установить на основании осмотра, а кровоизлияние в мозг можно исключить, сделав больному пункцию. Правда: Чтобы быть уверенным, что у пациента инсульт и исключить другие заболевания мозга (например опухоль или последствия травмы), в каждом случае необходимо сделать КТ или МРТ головы. Даже очень опытный врач без томографии не сможет различить тип инсульта (ишемия или кровоизлияние), а от типа во многом зависит лечение.Миф 3: Всем пациентам с кровоизлиянием в мозг необходима операция (удаление гематомы) Правда: В большинстве случаев кровоизлияния в мозг нет толку от операции и удаления крови. Наилучшие результаты дает лечение в хорошо оборудованном отделении интенсивной терапии (реанимации). Небольшую часть пациентов, которым все же необходима операция, можно определить на основании томографии (КТ или МРТ).Миф 4: Если проявления инсульта быстро прошли, дальнейшее лечение не требуется Правда: Всем больным, пережившим инсульт, необходима срочная консультация врача-невролога, специализирующаяся на инсульте, и обследование, которое позволит понять причину произошедшего и назначить необходимую профилактику. Только таким образом можно снизить риск повторного инсульта на 50-80%.Миф 5: При лечении необходимы капельницы Правда: В большинстве случаев инсульт капельницы имеют смысл только в течение 1-2 суток от начала заболевания.Миф 6: Чем больше капельниц, тем лучше лечение Правда: Большинство лекарств, которые при инсульте широко используются в Украине и вводятся с помощью капельниц (лекарства для "защиты", "лечения" или "восстановления" мозга, так называемые нейропротекторы, "сосудистые препараты", антиоксиданты, антигипоксанты и т.п.) не имеют научно доказанной безопасности и эффективности не используются для лечения инсульта в развитых странах. Отечественные протоколы по лечению инсульта, утвержденные Минздравом Украины, также не рекомендуют использовать это лекарство.Миф 7: Лечение инсульта состоит из острого периода, когда больной не должен садиться или становиться на ноги и должен прокапаться, и последующей реабилитации, которая начинается через несколько недель или месяцев, когда больной окрепнет Правда: Реабилитация при остром инсульте должна начаться со 2-3 дней после поступления в больницу. Чем позже начнется реабилитация, тем меньше будет от нее польза.Миф 8: Время лечит. Нарушения, вызванные инсультом (слабость руки или ноги, нарушение речи, похлынание пищей, двоение и т.п.) постепенно исчезнут сами по себе Правда: Мозг человека имеет определенную способность самостоятельно восстанавливать свою работу, что приводит к уменьшению нарушений, но происходит это только в течение первых 2-3 недель, не у каждого больного (в основном при небольших поражениях) и обычно не в полной мере. Чтобы достичь максимального восстановления нарушенных функций, вернуться к независимости от посторонней помощи и полноценной жизни, большинство пациентов со стойкими послеинсультными нарушениями (не могут ходить, самостоятельно одеться или умыться, пользоваться туалетом и т.д.) требует реабилитации. Реабилитация состоит не из уколов или капельниц, а из занятий с физическим терапевтом, эрготерапевтом и логопедом, целью которых является восстановление нарушенных функций и уменьшение потребности в посторонней помощи. Кстати, такие методы, как массаж, ванны, электростимуляция пораженных конечностей, пчелы, пиявки, любые капельницы с нейропротекторами, клеточная терапия не обладают научно доказанной эффективностью и не рекомендованы для использования. Ищите правильных специалистов, и они помогут вам поставить больного на ноги.Миф 9: Инсульт возникает в результате стрессов, и мы ничего не можем сделать, чтобы его избежать Правда, сегодня специалисты хорошо знают факторы риска инсультов. Они включают пожилой возраст, плохой образ жизни и медицинские проблемы. К факторам образа жизни, повышающим риск инсульта, относятся курение, злоупотребление алкоголем, недостаточная физическая активность (менее 150 мин в неделю) и ожирение. К числу медицинских проблем относятся повышенное кровяное давление (более 140/90 мм рт.ст. - главная угроза, даже если пациент хорошо чувствует себя), сахарный диабет, мерцательная аритмия (повышает риск инсульта в 5 раз!) и высокий холестерин. Мы можем определить факторы риска инсульта и рассчитать его вероятность в течение ближайших 5 или 10 лет. Зная это, можно дать пациенту советы, как снизить риск на 50-80%.Миф 10: Чтобы предотвратить инсульт или "пролечиться" после инсульта, необходимо 1-2 раза в год ложиться в больницу прокапаться или почистить сосуды Правда: "Прокапывание" нет никаких научно доказанных преимуществ в профилактике инсульта и не рекомендовано для использования в развалинных странах. По рекомендации лечь "прокапаться" может стоять что угодно, но не научно-обоснованная современная профилактика или лечение инсульта.Миф 11: Человек после инсульта часто расстроен или плачет, потому что ему нечему радоваться На самом деле, у 30-40% переживших инсульт развивается послеинсультная депрессия. Депрессия может быть причиной плохого самочувствия, бессонницы, боли, ухудшения памяти и внимания, нежелания заниматься реабилитацией и даже нового инсульта. Если распознать депрессию, назначить соответствующее лечение (антидепрессанты) и подождать немного (действие лекарства развивается в течение 2-3 недель), настроение и состояние пациента обычно значительно улучшаются. Следует отметить, что врач, который может помочь в такой ситуации, это обычно невролог или психиатр, и при достижении эффекта лечения антидепрессантом следует принимать не менее 6 месяцев.Миф 12: После инсульта нельзя пить кофе Правда: Умеренное употребление кофе приводит к уменьшению риска инсульта, инфаркта и смерти в результате сосудистого заболевания. Правда, в соответствующих исследованиях изучали преимущественно молотый кофе, а не растворимый. Риск инсульта также уменьшают зеленый и черный чай, черный шоколад (содержимое какао не менее 70%, 15-20 г в день) и орехи (20-30 г в день), а также средиземноморская диета.Миф 13: При повышенном риске инсульта (гипертония, болезни сердца) нельзя ходить в сауну или заниматься спортом Правда: Посещение сауны, если оно не связано с употреблением алкоголя или сильным обезвоживанием, снижает риск инсульта. Относительно физических нагрузок мы сегодня их не только не запрещаем, но и прописываем, как лекарство. Полезными считают аэробные (динамические) упражнения (быстрая ходьба, велосипед, плавание, занятия на тренажерах типа "Орбитрека"), а вот статическую нагрузку (силовые упражнения) мы советуем избегать.Миф 14: Если есть подозрение на инсульт, следует подождать, пока все пройдет, или обратиться к семейному врачу или терапевту Правда: инсульт – это неотложное состояние. Если у человека внезапно изменилась речь, перекосило лицо или начали плохо слушаться рука или нога на одной половине тела, следует немедленно позвонить по телефону 103 и настаивать на доставлении в ту больницу, где есть КТ или МРТ. На сегодняшний день мы имеем очень действенное лечение при ишемическом инсульте (тромболизис), но его можно использовать только в течение 4,5 часов от появления первых признаков инсульта и с каждой минутой его эффект уменьшается.Миф 15: Неважно, в какой больнице лечиться от инсульта, чтобы врач был внимателен и опытен На самом деле очень многое зависит от возможностей больницы. Здесь речь не шла об оборудовании (наличие томографа, лаборатории, реанимации, нейрохирургии, кардиолога, эндокринолога, уролога, хирурга, ортопеда и т.д.), организацию лечения в отделении, где находится больной, но и умение команды мекдиков, их обучение. Лучшие результаты лечения инсульта обеспечивает многопрофильная больница, где есть Инсультный блок (Stroke Unit). Отличием Инсультного блока являются не только врачи, которые хорошо разбираются в инсульте, но и медицинские сестры с соответствующей подготовкой, физические терапевты и логопеды.{:}{:uk}

Сьогодні з'ясовуємо, чи може досвідчений лікар встановити діагноз інсульту на підставі огляду, чи треба лікуватись, якщо прояви інсульту швидко минули, наскільки ефективними і безпечними є крапельниці, чи можна після інсульту пити каву, займатись спортом і ходити в сауну. Найпопулярніші міфи про інсульт розвінчує лікар-невролог Юрій Фломін.

Міф 1: При інсульті потрібен спокій, хворого не можна перевозити з дому до лікарні або з однієї лікарні до іншої Правда: Насправді усі хворі з інсультом якомога швидше мають бути доправлені до лікарні, де можуть отримати необхідну допомогу. Ситуації, коли перевезення в умовах "швидкої" може погіршити стан здоров'я пацієнта, трапляються дуже рідко (тиск нижче 80 мм рт.ст., незупинена кровотеча, кома та ШВЛ). Якщо пацієнт знаходиться у маленькій або погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування у лікарні, де немає належних ресурсів (спеціалісти, томограф, лабораторія тощо).Міф 2: Діагноз інсульту досвідчений лікар може встановити на підставі огляду, а крововилив у мозок можна виключити, зробивши хворому пункцію Правда: Щоби бути впевненим, що у пацієнта інсульт і виключити інші захворювання мозку (наприклад, пухлину або наслідки травми), у кожному випадку необхідно зробити КТ або МРТ голови. Навіть дуже досвідчений лікар без томографії не зможе розрізнити тип інсульту (ішемія чи крововилив), а від типу великою мірою залежить лікування.Міф 3: Усім пацієнтам з крововиливом у мозок необхідна операція (видалення гематоми) Правда: У більшості випадків крововиливу у мозок немає користі від операції та видалення крові. Найкращі результати дає лікування у добре оснащеному відділенні інтенсивної терапії (реанімації). Невелику частку пацієнтів, яким все ж необхідна операція, можна визначити на підставі томографії (КТ або МРТ).Міф 4: Якщо прояви інсульту швидко минули, подальше лікування не потрібне Правда: Усім хворим, які пережили інсульт, необхідні термінова консультаціялікаря-невролога, що спеціалізується на інсульті, і обстеження, яке дозволить зрозуміти причину того, що сталося, і призначити необхідну профілактику. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.Міф 5: При лікуванні необхідні крапельниці Правда: У більшості випадків інсульту крапельниці мають сенс лише протягом 1-2 діб від початку захворювання.Міф 6: Що більше крапельниць, то краще лікування Правда: Більшість ліків, які при інсульті широко використовуються в Україні і вводяться за допомогою крапельниць (ліки для"захисту", "лікування" чи "відновлення" мозку, так звані нейропротектори, "судинні препарати", антиоксиданти, антигіпоксанти тощо) не мають науково доведеної безпечності та ефективності і не використовуються для лікування інсульту у розвинених країнах. Вітчизняні протоколи з лікування інсульту, затверджені МОЗ України, також не рекомендують використовувати ці ліки.Міф 7: Лікування інсульту складається з гострого періоду, коли хворий не повинен сідати чи ставати на ноги і має прокапатись, і подальшої реабілітації, яка розпочинається через кілька тижнів чи місяців, коли хворий зміцніє Правда: Реабілітація при гострому інсульті має розпочатися з 2-3 дня після надходження до лікарні. Що пізніше розпочнеться реабілітація, то меншою буде від неї користь.Міф 8: Час лікує. Порушення, спричинені інсультом (слабкість руки чи ноги, порушення мови, похлинання їжею, двоїння тощо), поступово зникнуть самі по собі Правда: Мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення порушень, але відбувається це лише протягом перших 2-3 тижнів, не у кожного хворого (здебільшого при невеликих ураженнях) і зазвичай не повною мірою. Щоби досягти максимального відновлення порушених функцій, повернутися до незалежності від сторонньої допомоги і повноцінного життя, абсолютна більшість пацієнтів зі стійкими післяінсультними порушеннями (не можуть ходити, самостійно вдягнутися чи вмитися, користуватись туалетом тощо) потребує реабілітації. Реабілітація складається не з уколів чи крапельниць, а з занять з фізичним терапевтом, ерготерапевтом та логопедом, метою яких є відновлення порушених функцій і зменшення потреби у сторонній допомозі. До речі, такі методи, як масаж, ванни, електростимуляція уражених кінцівок, бджоли, п'явки, будь-які крапельниці з нейропротекторами, клітинна терапія не мають науково доведеної ефективності і не рекомендовані для використання. Шукайте правильних фахівців, і вони вам допоможуть поставити хворого на ноги.Міф 9: Інсульт виникає внаслідок стресів, і ми нічого не можемо зробити, щоб його уникнути Правда: Сьогодні фахівці добре знають фактори ризику інсультів. Вони включають похилий вік, поганий спосіб життя і медичні проблеми. До чинників способу життя, що підвищують ризик інсульту, належать куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність (менше 150 хв на тиждень) і ожиріння. До числа медичних проблем відносяться підвищений кров'яний тиск (більше ніж 140/90 мм рт.ст. - головна загроза, навіть якщо пацієнт добре почувається), цукровий діабет, миготлива аритмія (підвищує ризик інсульту у 5 разів!) і високий холестерин. Ми можемо визначити фактори ризику інсульту і розрахувати його імовірність протягом найближчих 5 або 10 років. Знаючи це, можна дати пацієнту поради, як зменшити ризик на 50-80%.Міф 10: Щоби запобігти інсульту або "пролікуватися" після інсульту, необхідно 1-2 рази на рік лягати у лікарню прокапатись або почистити судини Правда: "Прокапування" немає жодних науково доведених переваг у профілактиці інсульту і не рекомендоване для використання у розинених країнах. За рекомендацією лягти "прокапатись" може стояти що завгодно, але не науково-обгрунтована сучасна профілактика чи лікування інсульту.Міф 11: Людина після інсульту часто є засмученою або плаче, тому що їй немає чому радіти Насправді, у 30-40% людей, що пережили інсульт, розвивається післяінсультна депресія. Депресія може бути причиною поганого самопочуття, безсоння, болю, погіршення пам'яті та уваги, небажання займатись реабілітацією і навіть нового інсульту. Якщо розпізнати депресію, призначити відповідне лікування (антидепресанти) і трохи почекати (дія ліків розвивається протягом 2-3 тижнів), настрій і стан пацієнта зазвичай значно поліпшуються. Слід зазначити, що лікар, який може допомогти у такій ситуації, це зазвичай невролог або психіатр, і у разі досягнення ефекту лікування антидепресантом слід приймати щонайменше 6 місяців.Міф 12: Після інсульту не можна пити каву Правда: Помірне вживання кави призводить до зменшення ризику інсульту, інфаркту і смерті внаслідок судинного захворювання. Щоправда, у відповідних дослідженнях вивчали переважно мелену каву, а не розчинну. Ризик інсульту також зменшують зелений і чорний чай, чорний шоколад (вміст какао не менше 70%, 15-20 г на день) та горіхи (20-30 г на день), а також середземноморська дієта.Міф 13: У разі підвищеного ризику інсульту (гіпертонія, хвороби серця) не можна ходити до сауни чи займатись спортом Правда: Відвідання сауни, якщо воно не пов'язане з вживанням алкоголю чи сильним зневодненням, зменшує ризик інсульту. Щодо фізичних навантажень, ми сьогодні їх не тільки не забороняємо, але й прописуємо, як ліки. Корисними вважають аеробні (динамічні) вправи (швидка ходьба, велосипед, плавання, заняття на тренажерах на кшталт "Орбітреку"), а от статичного навантаження (силові вправи) ми радимо уникати.Міф 14: Якщо є підозра на інсульт, слід почекати, доки все мине, або звернутись до сімейного лікаря чи терапевта Правда: інсульт - це невідкладний стан. Якщо у людини раптово змінилось мовлення, перекосило обличчя або почали погано слухатись рука чи нога на одній половині тіла, слід негайно зателефонувати 103 і наполягати на доправленні у ту лікарню, де є КТ або МРТ. На сьогодні ми маємо дуже дієве лікування при ішемічному інсульті (тромболізис), але його можна використати лише протягом 4,5 годин від появи перших ознак інсульту і з кожною хвилиною його ефект зменшується.Міф 15: Не має значення, в якій лікарні лікуватися від інсульту, аби лікар був уважний і досвідчений Насправді, дуже багато що залежить від можливостей лікарні. Тут мова не ли про обладнання (наявність томографа, лабораторії, реанімації, нейрохірургії, кардіолога, ендокринолога, уролога, хірурга, ортопеда тощо), організацію лікування у відділенні, де перебуває хворий, а й про вміння команди мекдиків, їх навчання. Найкращі результати лікування інсульту забезпечує багатопрофільна лікарня, де є Інсультний блок (Stroke Unit). Відмінністю Інсультного блоку є не тільки лікарі, які добре знаються на інсульті, але й медичні сестри з відповідною підготовкою, фізичні терапевти і логопеди.

Джерело: сайт moz.gov.uа

{:}