(056) 791-60-19
medinvest.2013@gmail.com
(066) 934-50-06
(068) 833 80 60
За последнее столетие произошли значительные изменения в структуре тяжелых заболеваний женщин ( в том числе и со смертельным исходом). Если в начале XX века первые места занимали пневмонии, туберкулез, осложнения при родах и абортах, то к 2000 году — это уже заболевание сердца, злокачественные новообразования (из них до 26% смертей от рака легких (рост больше чем в 6 раз) и до 25% рак молочних желез и шейки матки).
Не секрет, что категорический отказ от активного и пассивного курения — лучшая профилактика рака легких.
Одно же из важнейших условий профилактики рака шейки матки и молочних желез — обязательное обследование у врача гинеколога со взятием мазка на раковые клетки и осмотром молочных желез. Кратность таких осмотров у практически здоровых женщин в Украине — 1 раз в год.
Только при беседе с пациенткой, после осмотра и получения результатов обследований врач может решить, относится ли данная женщина к группе риска по развитию серьезных гинекологических заболеваний и в каких дополнительных обследованиях она нуждается, своевременно предложить ей лечение.
Уважаемые женщины!
Любите себя и заботтесь о своем здоровье, никто это не сделает лучше вас.
Врач акушер-гинеколог Т.И.Рыбак
Сонце як первинне джерело енергії на землі необхідне для росту рослин, утворення горючих матеріалів. Також сонячне світло необхідне для людського організму, бо є невід’ємною ланкою у формуванні вітаміну D, впливає на наш психоемоційний стан. Вітамін D бере участь в обміні кальцію та фосфору і відповідає за засвоєння кальцію в організмі. Саме тому дефіцит його у дитячому віці призводить до рахіту,з типовими змінами кісток, кістяка, а у дорослих — до частих переломів, випадіння волосся, зниження спротиву організму, депресій.
Однак, треба мати на увазі, що сонячне світло складається з різних часток, які обумовлюють різні ефекти на організм людини.
Так виділяють:
УФ-випромінення — найважливіша з цих часток, яка також поділяється на:
Виділяють наступні види впливу сонця на шкіру:
При неправильному використанні УФ-випромінення є небезпечним для людини фактором навколишнього середовища, призводить до передчасного старіння, утворення злоякісних пухлин.Несприятлива дія сонця на шкіру має накопичувальний еффект. Сонячні обпіки у ранньому дитячому та молодому віці можуть призвести до сумних наслідків у дорослих людей.
Маючи сучасні дані про вплив сонця на шкіру, стає очевидно, що треба уникати таких крайнощів як, надмірне захоплення засмаганням, особливо у період високої сонячної активності.
Для кого сонце найбільш небезпечне:
Самий простий засіб захисту – уникати перебування під сонцем у період з 10 до 16 годин.Також дуже ефективний та безпечний, барьєрний метод — носіння кепок, широкополосних капелюхів, сонцезахисних окулярів, светлого одягу з довгими рукавами и т.п.
Окреме місце займають сонцезахисні креми, спреї, емульсії.Багаточисельність подобної косметики дозволяє зробити ідеальний вибір з урахуванням індивидуальних особливостей та потреб.Однак, ефективність цих засобів цілком залежить від їх правильного застосування.Оптимальний захист у період високої сонячної активності можуть забеспечити тільки креми з фактором захисту (SPF)не менше 25
Які типи вірусу грипу існують?
Існує три типи вірусів грипу – А, В і С. Ці віруси декілька відрізняються за своєю будовою і викликають захворювання різної тяжкості. Вірус грипу А викликає найбільш важкі форми грипу.
Чому грип щороку різний?
Однією з відмінностей вірусів грипу від багатьох інших вірусів є їх будова і, витікаючи звідси, мінливість. Щороку вірус грипу видозмінюється. Невеликі зміни вірусу відбуваються щорічно – при цьому, як правило, виникають епідемії. У більшої частини населення вже, як правило, був контакт з близькоспорідненим штамом вірусу, і тому у них вже є частковий захист (проте, не дивлячись на це, людина може захворіти, і захворювання може проходити дуже важко). Приблизно раз в 30-40 років вірус грипу піддається значним змінам, до яких імунна система людини виявляється не підготовленою. Тоді і виникають захворювання грипом в особливо важких формах – оскільки людський організм ще не мав попередніх контактів з подібним вірусом.
Скільки разів вірус грипу мутує в рік?
Незначні зміни вірусу (антигенний шифт) грипу відбуваються щорічно. Через нерегулярні інтервали часу (10-40 років) з’являються віруси з сильними змінами структури (антигенний дрейф) — в цьому випадку розвиваються пандемії.
Як можна заразитися грипом?
Вірус грипу дуже легко передається. Найбільш поширений шлях передачі інфекції – повітряно-краплинний. При цьому вірусні частинки по повітрю переносяться від зараженої людини до здорової під час кашлю або чхання. Також зустрічаються інші шляхи передачі — наприклад, зараження через носову хустку або одяг. Під час кашлю, чхання, розмови, хворий грипу розбризкує найдрібніші частинки слини, слизи і мокроти, які містять велику кількість вірусів грипу. На короткий проміжок часу навколо хворого утворюється заражена зона з радіусом 2-3 метри. Розмноження вірусів протікає з виключно високою швидкістю. Це пояснює такий короткий інкубаційний період при грипі – 1-2 доби.
Чим грип відрізняється від звичайного ГРЗ?
Гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) і гостре респіраторне захворювання (ГРЗ) – це збірні поняття, які включають інфекції, які викликаються різними мікроорганізмами. За розвиток ГРВІ і ГРЗ найчастіше «відповідальні» аденовіруси і ріновіруси, які зазвичай викликають захворювання легкої тяжкості. Зазвичай, ці інфекції не приводять до важких ускладнень (які характерні для грипу) і смертельного результату. При зараженні грипом відбувається руйнування миготливого епітелію, що вистилає дихальні шляхи людини. Якщо миготливий епітелій руйнується, він вже не може повною мірою виконувати свої функції, і бактерії з більшою легкістю проникають в легені. Таким чином з’являється небезпека розвитку бактеріальної суперінфекції (наприклад, пневмонії і бронхіту). При «звичайних» ГРЗ такого руйнування не відбувається, і тому ризик важких ускладнень набагато нижчий, ніж при грипі.
Які симптоми у грипу?
Основні симптоми у грипу наступні:
Про методи неспецифічної профілактики гострих респіраторних захворювань і грипу
Правильне харчування
В зимовий час необхідно організувати правильний збалансований раціон харчування, що містить достатню кількість речовин, необхідних для нормальної роботи імунної системи.
Перш за все, в харчуванні повинно бути достатньою кількість білків. Імуноглобуліни, що забезпечують стійкість організму до захворювань, – це білки, і для їх синтезу необхідний весь набір амінокислот. При дефіциті яких-небудь амінокислот лімфоцити – імунні клітки, що синтезують імуноглобуліни, не в змозі їх побудувати.
Для нормального забезпечення організму білком в день потрібного з’їдати приблизно 300 грам м’яса/риби/птиці/сиру, 100 грам круп і 350 грам хліба. Ще 5 грамів білка, необхідні для забезпечення добової потреби в білці, можна «добрати» овочами, Адже в раціоні харчування повинні включатися білки як рослинного, так і тваринного походження при загальній кількості 100 грам.
У зимовий час потрібно споживати до 10 грам тваринного жиру і 20 грам рослинного масла. Як тваринний жир можна використовувати вершкове масло або сало. До речі, сало – це не такий вже шкідливий продукт, як звикли звичайно вважають. У ньому – високий зміст арахідонової кислоти (полінасищеної жирної кислоти), з якої в організмі людини синтезуються медіатори імунної відповіді. Так, що знову ж таки: біда не в салі, а в його кількості.
Загальнозміцнюючі заходи
Загартовування – найважливіший метод профілактики гострих респіраторних інфекцій. Воно дозволяє нормалізувати функцію дихальних шляхів при охолоджуванні, що знижує дозу вірусу, що потрапляє в організм при зараженні. Шляхом загартовування можна якщо не повністю уникнути простуди, то понизити чутливість до неї.
Додатково необхідно приймати аскорбінову кислоту і полівітаміни. Аскорбінова кислота (вітамін С) грає важливу роль в регулюванні окислювально-відновних процесів, вуглеводного обміну, скипання крові, регенерації тканин. Сприяє підвищенню опірності організму, що, швидше за все, пов’язано з антиоксидантними властивостями аскорбінової кислоти. З профілактичною метою її рекомендують застосовувати по 0,5-1 г 1-2 рази на день.
Для профілактики в період епідемій грипу і простудних захворювань рекомендується щодня приймати по 2-3 зубчики часнику, а також цибулю, що містять фітонциди, які згубно діють на віруси грипу. Їх можна приймати як просто всередину, так і у вигляді різних компресів, припарок, розтирань і інгаляційних сумішей.
Загальногігієнічні засоби
Одним з найбільш поширених і доступних засобів профілактики грипу є ватяно-марлева пов’язка. Ватяно-марлева пов’язка повинна мінятися або сушитися і пропрасовувати через кожну годину. Тільки в цьому випадку використання пов’язки може захистити від захворювання ГРЗ і грипом.
Необхідно пам’ятати, що інфекція легко передається через брудні руки. При рукостисканні, через дверні ручки, інші предмети віруси переходять на руки здорових людей, заражаючи їх. Тому під час масового розповсюдження вірусних інфекцій рекомендується, якомога частіше мити руки, особливо під час хвороби або догляду за хворим.
Якщо ви все ж захворіли…
Вітаміни, адаптогени, гартуючі і інші корисні процедури, безумовно, можуть допомогти справитися з ГРЗ і грипом, але якщо ви все ж захворіли, слід при перших ознаках захворювання, особливо грипу, звернутися до лікаря.
Лікар-терапевт вищої категорії Чепінога Г.І.
Больові синдроми в області спини (БСВОС)є однією з найбільш частих причин звернення за медичною допомогою.
Протягом життя зустрічаються в 70-90% населення. При цьому майже в половині випадків біль рецидивує, а її хронізація відбувається у кожного п’ятого мешканця Європи.
Важливим підґрунтям для хронізації больової симптоматики є прогресування дегенеративних змін в хребцево-рухових сегментах. Сьогодні погляди на вертебральні дегенеративні процеси дещо змінились. Остеохондроз розглядають в контексті природних процесів старіння людини, які починаються з моменту ії народження. Надмірна дегенерація структур хребцево-рухових сегментів супроводжується появою клінічних симптомів нейрорефлекторного, компресійно-ішемічного і дистрофічного характеру. Причинами цього можуть бути травми хребта, надмірні виробничі і спортивні навантаження, часті загострення вісцеральної патології, емоційні розлади, що супроводжуються тривалим м’язово-тонічним напруженням, запальні процеси в суглобах хребта локального та системного характеру, порушення обміну речовин, а також захворювання, асоційовані з перерозподілом навантаження на хребет і суглоби ( вроджені і набуті деформації, плоскостопість спондилолістез та ін.).
Як же зберегти функцію хребта найдовше?
Звичайно вести самий активний спосіб життя. Запобігати довгого нерухомого способу життя, сидіння перед телевізором, комп’ютером. Дуже важлива лікувальна фізкультура, плавання,ходьба в середньому темпі не менш 1 години, щоранкова гімнастика. Звертатися дочасно до лікаря -невропатолога для призначення медикаментозної терапії, фізіотерапії, масажу, блокад, голкорефлексотерапії.
Лікар-невропатолог Довбнич С.Б.
Сьогодні з’ясовуємо, чи може досвідчений лікар встановити діагноз інсульту на підставі огляду, чи треба лікуватись, якщо прояви інсульту швидко минули, наскільки ефективними і безпечними є крапельниці, чи можна після інсульту пити каву, займатись спортом і ходити в сауну.
Найпопулярніші міфи про інсульт розвінчує лікар-невролог Юрій Фломін.
Міф 1: При інсульті потрібен спокій, хворого не можна перевозити з дому до лікарні або з однієї лікарні до іншої
Правда: Насправді усі хворі з інсультом якомога швидше мають бути доправлені до лікарні, де можуть отримати необхідну допомогу. Ситуації, коли перевезення в умовах «швидкої» може погіршити стан здоров’я пацієнта, трапляються дуже рідко (тиск нижче 80 мм рт.ст., незупинена кровотеча, кома та ШВЛ). Якщо пацієнт знаходиться у маленькій або погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування у лікарні, де немає належних ресурсів (спеціалісти, томограф, лабораторія тощо).
Міф 2: Діагноз інсульту досвідчений лікар може встановити на підставі огляду, а крововилив у мозок можна виключити, зробивши хворому пункцію
Правда: Щоби бути впевненим, що у пацієнта інсульт і виключити інші захворювання мозку (наприклад, пухлину або наслідки травми), у кожному випадку необхідно зробити КТ або МРТ голови. Навіть дуже досвідчений лікар без томографії не зможе розрізнити тип інсульту (ішемія чи крововилив), а від типу великою мірою залежить лікування.
Міф 3: Усім пацієнтам з крововиливом у мозок необхідна операція (видалення гематоми)
Правда: У більшості випадків крововиливу у мозок немає користі від операції та видалення крові. Найкращі результати дає лікування у добре оснащеному відділенні інтенсивної терапії (реанімації). Невелику частку пацієнтів, яким все ж необхідна операція, можна визначити на підставі томографії (КТ або МРТ).
Міф 4: Якщо прояви інсульту швидко минули, подальше лікування не потрібне
Правда: Усім хворим, які пережили інсульт, необхідні термінова консультаціялікаря-невролога, що спеціалізується на інсульті, і обстеження, яке дозволить зрозуміти причину того, що сталося, і призначити необхідну профілактику. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.
Міф 5: При лікуванні необхідні крапельниці
Правда: У більшості випадків інсульту крапельниці мають сенс лише протягом 1-2 діб від початку захворювання.
Міф 6: Що більше крапельниць, то краще лікування
Правда: Більшість ліків, які при інсульті широко використовуються в Україні і вводяться за допомогою крапельниць (ліки для»захисту», «лікування» чи «відновлення» мозку, так звані нейропротектори, «судинні препарати», антиоксиданти, антигіпоксанти тощо) не мають науково доведеної безпечності та ефективності і не використовуються для лікування інсульту у розвинених країнах. Вітчизняні протоколи з лікування інсульту, затверджені МОЗ України, також не рекомендують використовувати ці ліки.
Міф 7: Лікування інсульту складається з гострого періоду, коли хворий не повинен сідати чи ставати на ноги і має прокапатись, і подальшої реабілітації, яка розпочинається через кілька тижнів чи місяців, коли хворий зміцніє
Правда: Реабілітація при гострому інсульті має розпочатися з 2-3 дня після надходження до лікарні. Що пізніше розпочнеться реабілітація, то меншою буде від неї користь.
Міф 8: Час лікує. Порушення, спричинені інсультом (слабкість руки чи ноги, порушення мови, похлинання їжею, двоїння тощо), поступово зникнуть самі по собі
Правда: Мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення порушень, але відбувається це лише протягом перших 2-3 тижнів, не у кожного хворого (здебільшого при невеликих ураженнях) і зазвичай не повною мірою. Щоби досягти максимального відновлення порушених функцій, повернутися до незалежності від сторонньої допомоги і повноцінного життя, абсолютна більшість пацієнтів зі стійкими післяінсультними порушеннями (не можуть ходити, самостійно вдягнутися чи вмитися, користуватись туалетом тощо) потребує реабілітації. Реабілітація складається не з уколів чи крапельниць, а з занять з фізичним терапевтом, ерготерапевтом та логопедом, метою яких є відновлення порушених функцій і зменшення потреби у сторонній допомозі. До речі, такі методи, як масаж, ванни, електростимуляція уражених кінцівок, бджоли, п’явки, будь-які крапельниці з нейропротекторами, клітинна терапія не мають науково доведеної ефективності і не рекомендовані для використання. Шукайте правильних фахівців, і вони вам допоможуть поставити хворого на ноги.
Міф 9: Інсульт виникає внаслідок стресів, і ми нічого не можемо зробити, щоб його уникнути
Правда: Сьогодні фахівці добре знають фактори ризику інсультів. Вони включають похилий вік, поганий спосіб життя і медичні проблеми. До чинників способу життя, що підвищують ризик інсульту, належать куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність (менше 150 хв на тиждень) і ожиріння. До числа медичних проблем відносяться підвищений кров’яний тиск (більше ніж 140/90 мм рт.ст. — головна загроза, навіть якщо пацієнт добре почувається), цукровий діабет, миготлива аритмія (підвищує ризик інсульту у 5 разів!) і високий холестерин. Ми можемо визначити фактори ризику інсульту і розрахувати його імовірність протягом найближчих 5 або 10 років. Знаючи це, можна дати пацієнту поради, як зменшити ризик на 50-80%.
Міф 10: Щоби запобігти інсульту або «пролікуватися» після інсульту, необхідно 1-2 рази на рік лягати у лікарню прокапатись або почистити судини
Правда: «Прокапування» немає жодних науково доведених переваг у профілактиці інсульту і не рекомендоване для використання у розинених країнах. За рекомендацією лягти «прокапатись» може стояти що завгодно, але не науково-обгрунтована сучасна профілактика чи лікування інсульту.
Міф 11: Людина після інсульту часто є засмученою або плаче, тому що їй немає чому радіти
Насправді, у 30-40% людей, що пережили інсульт, розвивається післяінсультна депресія. Депресія може бути причиною поганого самопочуття, безсоння, болю, погіршення пам’яті та уваги, небажання займатись реабілітацією і навіть нового інсульту. Якщо розпізнати депресію, призначити відповідне лікування (антидепресанти) і трохи почекати (дія ліків розвивається протягом 2-3 тижнів), настрій і стан пацієнта зазвичай значно поліпшуються. Слід зазначити, що лікар, який може допомогти у такій ситуації, це зазвичай невролог або психіатр, і у разі досягнення ефекту лікування антидепресантом слід приймати щонайменше 6 місяців.
Міф 12: Після інсульту не можна пити каву
Правда: Помірне вживання кави призводить до зменшення ризику інсульту, інфаркту і смерті внаслідок судинного захворювання. Щоправда, у відповідних дослідженнях вивчали переважно мелену каву, а не розчинну. Ризик інсульту також зменшують зелений і чорний чай, чорний шоколад (вміст какао не менше 70%, 15-20 г на день) та горіхи (20-30 г на день), а також середземноморська дієта.
Міф 13: У разі підвищеного ризику інсульту (гіпертонія, хвороби серця) не можна ходити до сауни чи займатись спортом
Правда: Відвідання сауни, якщо воно не пов’язане з вживанням алкоголю чи сильним зневодненням, зменшує ризик інсульту. Щодо фізичних навантажень, ми сьогодні їх не тільки не забороняємо, але й прописуємо, як ліки. Корисними вважають аеробні (динамічні) вправи (швидка ходьба, велосипед, плавання, заняття на тренажерах на кшталт «Орбітреку»), а от статичного навантаження (силові вправи) ми радимо уникати.
Міф 14: Якщо є підозра на інсульт, слід почекати, доки все мине, або звернутись до сімейного лікаря чи терапевта
Правда: інсульт — це невідкладний стан. Якщо у людини раптово змінилось мовлення, перекосило обличчя або почали погано слухатись рука чи нога на одній половині тіла, слід негайно зателефонувати 103 і наполягати на доправленні у ту лікарню, де є КТ або МРТ. На сьогодні ми маємо дуже дієве лікування при ішемічному інсульті (тромболізис), але його можна використати лише протягом 4,5 годин від появи перших ознак інсульту і з кожною хвилиною його ефект зменшується.
Міф 15: Не має значення, в якій лікарні лікуватися від інсульту, аби лікар був уважний і досвідчений
Насправді, дуже багато що залежить від можливостей лікарні. Тут мова не ли про обладнання (наявність томографа, лабораторії, реанімації, нейрохірургії, кардіолога, ендокринолога, уролога, хірурга, ортопеда тощо), організацію лікування у відділенні, де перебуває хворий, а й про вміння команди мекдиків, їх навчання. Найкращі результати лікування інсульту забезпечує багатопрофільна лікарня, де є Інсультний блок (Stroke Unit). Відмінністю Інсультного блоку є не тільки лікарі, які добре знаються на інсульті, але й медичні сестри з відповідною підготовкою, фізичні терапевти і логопеди.
Джерело: сайт moz.gov.uа
Лечебные блокады-это эффективный метод в комплексном лечении болевого синдрома.
При наличии острого болевого синдрома блокада может быть выполнена сразу после первичного осмотра. Как показывает практика,улучшение состояния наступает уже после первого сеанса.
Цель лечебной блокады-устранение причины боли.
Лечебные блокады хорошо зарекомендовали себя, стали популярны. Приимущества лечебных блокад перед другими методами:
Показание к проведению лечебных блокад:
Врач-невропатолог С.Б.Довбнич
Підробка ліків — глобальна проблема. Згідно з даними ВООЗ за 2017 рік, майже кожен десятий продукт медичного призначення в країнах з низьким та середнім рівнем прибутку є некондиційним чи фальсифікованим.
В Україні функціонує система, яка забезпечує здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що знаходяться в обігу. Проте все ще існує ймовірність натрапити на фальсифіковані ліки. Щоби бути захищеними від підробки, будьте пильними, коли купуєте ліки та якщо виникають і найменші сумніви — перевіряйте їх.
ЯК РОЗПІЗНАТИ ФАЛЬСИФІКОВАНІ ЛІКИ
Купуйте ліки в спеціально визначених для цього місцях — аптечних закладах. Не купуйте ліки в кіосках, підземних переходах, в інтернеті (де не вказано контактну інформацію та адресу аптеки) чи просто у приватних осіб. В кожної аптеки має бути ліцензія на роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Інформацію про наявність ліцензії, як правило, можна знайти в куточку споживача. Якщо її немає — запитайте у провізора. Адреса аптеки, вказана в ліцензії, має обов’язково збігатися з фактичною.
Упаковка має бути не пошкоджена, не розірвана чи прим’ята. Кожний лікарський засіб має переважно 2 упаковки: первинну та вторинну. Первинна упаковка (блістер з фольги, ампула, флакон та ін.) безпосередньо контактує з лікарським засобом. Вторинна упаковка (найчастіше картонна коробка) захищає первинне пакування. Завжди звіряйте інформацію на обох упаковках, вона має сходитися. Зверніть увагу на назву лікарського засобу, найменування виробника, адресу виробника, лікарську форму, склад, реєстраційний номер та номер серії, термін придатності тощо.
З 2010 року законом України передбачено нанесення назви лікарських засобів на зовнішню (вторинну) упаковку шрифтом Брайля. Шрифт Брайля — це рельєфний шрифт, який можна відчути на дотик. МОЗ України визначає ліки, упаковка яких не маркується шрифтом Брайля. Ці вимоги визначені законодавчо: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1044-10.
На упаковках може бути зазначена додаткова інформація, зокрема різні товарні, попереджувальні, екологічні та інші знаки, що рекомендовані міжнародними організаціями. Будьте уважні, порушення маркування упаковок або зовнішнього вигляду препарату може бути свідченням фальсифікації.
Якщо після перевірки у вас залишились сумніви, ви також можете попросити провізора надати сертифікат якості препарату та переглянути ліцензію аптечного закладу та звернутись до територіального відділення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Інформація про яку має бути зазначена в куточку споживача.
Ви можете перевірити наявність державної реєстрації препарату у Державному реєстрі лікарських засобів України за цим посиланням: http://www.drlz.com.ua/. Пошук можна здійснювати за назвою препарату, номером реєстраційного посвідчення чи за складом діючої речовини тощо. Реєстр оновлюється щоденно, тому це найбільш надійне та актуальне джерело для перевірки лікарських препаратів.
Офіційна інформація про виявлені фальсифіковані та неякісні лікарські засоби регулярно розміщуються на сайті Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками: http://www.diklz.gov.ua/control/main/uk/index.
Ще один ресурс, який допоможе перевіряти ліки — Додаток Ліки Контроль: https://goo.gl/67MSot. Тут можна знайти інструкції для лікарських препаратів, здійснити контроль підробок за певним алгоритмом та знайти зареєстровані аналоги лікарських препаратів.
Джерело: сайт moz.gov.uа
ПЕЧЕНЬ-ЖИЗНЬ ДАЮЩАЯ
Печень (лат.hepar)-единственный внутренний орган,способный к регенерации, т.е к самовосстановлению.
Печень может восстанавливать свой первоначальный размер даже при сохранении 25% здоровой ткани. У молодых людей регенерация занимает несколько недель и составляет около 110%. У пожилых процесс протекает медленнее, при этом восстанавливается на 90%.
Знаете ли вы, что в Талмуде печень была названа источником злобы? Никакой злобы в этой железе ученые не нашли, зато установили, что именно она специализируется на обезвреживании токсических и чужеродных веществ, попавшие в кровь. И это лишь одна из 500 функций печени! К слову, сложнейшие биохимические процессы, протекающие в человеческой печени, до сих пор не может воспроизвести ни один апарат типа исскуственной почки либо сердца. Но ученые усиленно над эти работают.
Основные функции печени
Печень учавствует в процессах пищеварения, обмена веществ и кровообращения. В этой железе происходит синтез и расщепление белков, жиров,углеводов,витаминов. Также она контролирует гомеостаз-состояние внутренней среды организма.
Печень играет роль хранилища для многих витаминов и микроэлементов. К примеру, от 50 до 80% предшественники витамина А (бета-каротина) находится именно в печени.
Учавствуя в синтезе и всасывании жирорастворимых витаминов А, D, Е, и К,печеночная железа депонирует и выводит из организма избытки витаминов А, D,К, С и РР. Если вместе с пищей витамины не поступают в организм в достаточном количестве, печень начинает расходовать свои запасы.
Сценарий «депонирование-отдача» актуален для печени и в отношении жиров, железа и глюкозы.
Регуляция обмена сахара в крови тоже входит в обязанности печени. Также в ней происходит обмен билирубина-одного из главных компонентов желчи в оганизме человека.
В силу сложившихся стереотипов, заболевания печени чаще всего связывают со злоупотреблением алкоголя либо наркотиками.
Но правда заключается в том, что существует 100 различных болезней печени, возникающих под воздействием самых разных факторов и поражающих людей, невзирая на возвраст и различные вредные пристрастия-от младенцев до пожилых.
Печеночный скрининг
В печени нет нервных окончаний, потому она долго «умалчивает» о том, что больна. Вот почему нарушение функций этого органа чаще всего выявляют только после тщательного обследования.
Характерные симптомы
Срочная консультация гепатолога необходима при выраженных симптомах патологии печени:
Лабораторная диагностика
Необходимо сдать анализ крови, в котором определяется:
Так же обследование печени включая в себя анализы на вирусные гепатиты В и С.
Ультразвуковое исследование (УЗИ)- один из основних методов диагностики заболевания печени. Безболезненная и безопасная процедура, позволяющая с высокой точностью определить размеры и форму органа, оценить плотность и структуру печеночной ткани (паренхимы), а также выявить очаговые образования (кисты,опухоли).
Компьютерная томография (КТ) и магнитно-резонансная томография (МРТ)
Позволяют получить более точную информацию о размерах,форме и структурных аномалиях печени. В отличие от УЗИ, у этих исследований есть ряд противопоказаний, вот почему их назначают только при необходимости углубленного обследования печени.
Реография и ангинография- исследования, позволяющие оценить состояние сосудов печени в том случае, когда назначено оперативное вмешательство.
Если у вас нет хронических заболеваний, рекомендуется проверять печень раз в год. А при их наличии-по назначению лечащего врача. Ображайтесь к гастроентерологу в МЕДИЦИНСКИЙ ЦЕНТР «МЕДИНВЕСТ» для обследования. Будем рады оказать вам медицинскую помощь.
Цереброваскулярная патология (ЦВП) в настоящее время является одной из ведущих причин заболеваемости и смертности не только в Украине, но и во всех развитых странах мира. И хотя традиционно основное внимание уделяется острым формам патологии, в частностии инсультам, следует помнить, что до 90% сосудистых заболеваний головного мозга относится к хроническим нарушениям кровообращения (ХНМК) или хронической церебральной ишемии, в частности представляет дисциркуляторную энцелопатию (ДЭ).
В основе ДЭ лежат проявление атеросклероза, как правило, в сочетании с артериальной гипертензией.
По основным этиологическим причинам выделяют атеросклеротическую, гипертоническую, смешанную и венозную ДЭ, хотя возможны и другие причины.
Необходимо помнить, что поражение сосудов центральной нервной системы и деструктивных изменений в нейронах «накладывается» на возрастные изменения кровоснабжения и метаболизма мозга. С возрастом отмечаются проявления деформации артериальных петель в мелких сосудах поверхности мозга, происходит их размыкание, развитие атрофии мелких соединительных артерий, что приводит к ограничению возможностей ауторегуляции мозгового кровотока. Важнейшую роль в развитии ДЭ играют нейрометаболические (обменные) нарушения. Эти изменения являються прогрессирующими, что ведет к изменениям в неврологической и психической сферах. При прогрессировании заболевания возникают двигательные расстройства, резкое ослабление памяти, появляються преходящие церебральне сосудистые кризы.
В дальнейшем возможно развитие грубых очаговых поражений, приходящих к инвалидизации больных, а также к сосудистой деменции.
Лечением ДЭ занимается врач-невролог. Фармакотерапия занимает ведущее место. Она должна быть направлена на :
Это означает применение стратегии, направленной на ослабление и устранение интелектуальных, неврологических, психоэмоциональных синдромов.
Врач-невропатолог С.Б.Довбнич
Коли говорять, що людина «заразна», це означає, що вона захворіла і може передати збудника захворювання, «інфекції», іншим, тобто «заразити». Тривалість періоду, протягом якого людина вважається заразною після перших клінічних проявів інфекційної хвороби, залежить від самої хвороби, збудника. Крім того, для багатьох захворювань вже під час інкубаційного періоду, коли людина уже заразилася вірусом, але ще добре почувається і немає жодних зовнішніх симптомів хвороби, збудник може виділятися й передаватися іншим.
ГРВІ
ГРВІ – це група вірусних інфекцій, які характеризуються загальними проявами (наприклад, підвищення температури, ломота в тілі) та ураженням слизової оболонки дихальних шляхів. Людина, яка хворіє на ГРВІ, вважається заразною за декілька днів до появи перших проявів хвороби та поки не пройдуть всі симптоми. У більшості випадків цей період становить близько 2 тижнів. Як правило, загальні прояви з’являються протягом перших двох-трьох днів, і саме в цей період існує найвищий ризик заразитися вірусом від хворого.
ГРИП
Грип — гостра вірусна інфекція, зумовлена вірусом грипу. Грип вважається однією з найбільш небезпечною вірусною інфекцією дихальних шляхів, і щорічно нагадує про себе в Україні в холодну пору року. Як правило, найбільший ризик заразитися вірусом грипу від хворого існує з дня прояву перших симптомів до трьох-семи днів після. Діти та люди з ослабленим імунітетом можуть бути заразними на декілька днів довше.
БРОНХІТ
Бронхіт – це запальний процес в бронхах, при якому уражається слизова оболонка легенів. Найчастіше збудниками цього захворювання є ті ж віруси, що і викликають ГРВІ, але можливі й інші причини розвитку хвороби (бактерії). Тому тривалість періоду, коли хвора на бронхіт людина вважається заразною, залежить від збудника захворювання.
ТОНЗИЛІТ
Тонзиліт – це запальний процес в піднебінних мигдалинах. Саме по собі це захворювання не є заразним, але віруси, які можуть бути частково збудниками тонзиліту (первинні інфекції) можуть передаватися від хворого іншим людям. Тому ризик зараження в кожному випадку залежить від типу вірусу.
ВІТРЯНКА
“Вітрянка” або вітряна віспа – це інфекційне дуже заразне захворювання, яке найчастіше уражає дітей. Хворий на вітряну віспу вважається заразним в середньому протягом 10-12 днів: від 1-2 днів до появи висипу, весь період висипання, до 5 діб після появи останнього висипу (пухирця — везикули).
КІР
Кір – це одне із найбільш заразних вірусних захворювань, що може супроводжуватись вираженою інтоксикацією, гарячкою, запальненням дихальних шляхів, кон’юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці ротової порожнини і висипом на шкірі. Симптоми кору з’являються приблизно через 10 днів після зараження вірусом, а найбільший ризик заразитися від хворого існує від прояву перших симптомів до висипання. Заразний період триває до 5 днів від появи висипу.
Епідемічний паротит, який називають «свинкою», – це гостре дуже заразне інфекційне захворювання, яке характеризується гарячкою, загальною інтоксикацією організму, ураженням слинних, а іноді й інших залоз, які мають вивідні протоки (статеві, молочні, підшлункова), центральної нервової системи. Найбільший ризик заразитися паротитом від хворого існує від кількох днів, до того, коли напухнуть залози, до кількох днів після цього.
Краснуха – це гостра вірусна інфекція, що супроводжується точково-плямистим висипом, загальним збільшенням лімфатичних вузлів, незначним підвищенням температури тіла та кон’юнктивітом. Хворий вважається заразним від 7 днів до появи висипу та до чотирьох днів після. Щоб не заразити інших, а особливо вагітних, потрібно залишатися вдома та намагатися не контактувати ні з ким протягом шести днів після того, як починає з’являтися висип.
“ГЕРПЕС”
Оперізуючий герпес або герпес зостер – це вірусне захворювання, збудником якого є герпесвірус людини 3 типу, збудник “вітрянки”. Після перенесеної вітрянки, збудник лишається в організмі та з часом може проявитися симптомами оперізуючого герпесу. Хвороба відома дуже болючим висипом, який виникає тоді, коли вірус знову активізується після певного проміжку часу. Найбільший ризик заразитися цією хворобою існує протягом 10-14 днів від появи висипу до повного одужання.
Далеко не всі хвороби лікуються антибіотиками. Щоби не нашкодити здоров’ю, приймайте антибіотики виключно за призначенням лікаря.
Як правило, після початку прийому антибіотиків хвора людина вважається заразною ще протягом однієї доби (як при стрептококовому тонзиліті), хоча інколи цей період може бути і довшим. Наприклад, деякі антибіотики починають діяти пізніше; інколи організм людини потребує більше часу; якщо пацієнт паралельно приймає інші ліки, вони можуть певним чином взаємодіяти з антибіотиками.
Важливо закінчити курс прийому антибіотиків, навіть якщо ви вже почуваєтеся краще. В протилежному випадку, інфекція може розвинутися повторно.
Джерело: сайт moz.gov.uа