(056) 791-60-19
medinvest.2013@gmail.com
(066) 934-50-06
Найкращий спосіб вберегтися від грипу — щорічна вакцинація. Але навіть вакцинованим людям варто дбати про власне здоров’я і дотримуватись базових правил, щоби уникнути розповсюдження інфекції.
Очі, рот та ніс для мікробів є чимось на кшталт вхідних дверей. На руках дуже багато мікробів, тож торкаючись руками обличчя, ви збільшуєте шанси мікробів потрапити в організм. Часте миття рук допоможе захиститися від мікробів. Якщо поруч немає води та мила, використовуйте спреї для рук на спиртовій основі.
Ретельно очистіть та продезинфікуйте поверхні, до яких часто торкаєтеся вдома, на роботі або в навчальних закладах. Дбайте, щоби приміщення періодично провітрювалось. Це особливо важливо, якщо в приміщенні перебуває хворий.
Стежте за достатньою кількістю сну, будьте фізично активними, уникайте стресу, пийте багато води та харчуйтеся поживною їжею.
Якщо захворіли ви — залишайтеся вдома, якщо хтось поруч — уникайте близького контакту. Це найпростіше правило допоможе зберегти здоров’я, адже грип швидко передається, а перебування хворого в людних місцях сприяє поширенню інфекції. Якщо все ж необхідно вийти з дому під час хвороби — одягайте хірургічну маску. Маска не може захистити вас від хвороби, а лише стримати ваші бактерії, щоб не заразити інших.
Пам’ятайте, що під час кашлю та чхання віруси розповсюджуються особливо швидко — вони можуть передаватися іншим на відстані до двох метрів і більше. Прикрийте одноразовою серветкою ніс та рот — це знизить ймовірність передачі патогенів іншим. Якщо хвороба застала вас зненацька, намагайтеся чхати або кашляти правильно — у внутрішню сторону ліктя. Долоня погано стримує небезпечні патогени.
Джерело: сайт moz.gov.uа
Сьогодні з’ясовуємо, чи може досвідчений лікар встановити діагноз інсульту на підставі огляду, чи треба лікуватись, якщо прояви інсульту швидко минули, наскільки ефективними і безпечними є крапельниці, чи можна після інсульту пити каву, займатись спортом і ходити в сауну.
Найпопулярніші міфи про інсульт розвінчує лікар-невролог Юрій Фломін.
Міф 1: При інсульті потрібен спокій, хворого не можна перевозити з дому до лікарні або з однієї лікарні до іншої
Правда: Насправді усі хворі з інсультом якомога швидше мають бути доправлені до лікарні, де можуть отримати необхідну допомогу. Ситуації, коли перевезення в умовах «швидкої» може погіршити стан здоров’я пацієнта, трапляються дуже рідко (тиск нижче 80 мм рт.ст., незупинена кровотеча, кома та ШВЛ). Якщо пацієнт знаходиться у маленькій або погано оснащеній лікарні, слід порівняти ризики транспортування і ризики лікування у лікарні, де немає належних ресурсів (спеціалісти, томограф, лабораторія тощо).
Міф 2: Діагноз інсульту досвідчений лікар може встановити на підставі огляду, а крововилив у мозок можна виключити, зробивши хворому пункцію
Правда: Щоби бути впевненим, що у пацієнта інсульт і виключити інші захворювання мозку (наприклад, пухлину або наслідки травми), у кожному випадку необхідно зробити КТ або МРТ голови. Навіть дуже досвідчений лікар без томографії не зможе розрізнити тип інсульту (ішемія чи крововилив), а від типу великою мірою залежить лікування.
Міф 3: Усім пацієнтам з крововиливом у мозок необхідна операція (видалення гематоми)
Правда: У більшості випадків крововиливу у мозок немає користі від операції та видалення крові. Найкращі результати дає лікування у добре оснащеному відділенні інтенсивної терапії (реанімації). Невелику частку пацієнтів, яким все ж необхідна операція, можна визначити на підставі томографії (КТ або МРТ).
Міф 4: Якщо прояви інсульту швидко минули, подальше лікування не потрібне
Правда: Усім хворим, які пережили інсульт, необхідні термінова консультаціялікаря-невролога, що спеціалізується на інсульті, і обстеження, яке дозволить зрозуміти причину того, що сталося, і призначити необхідну профілактику. Тільки таким чином можна зменшити ризик повторного інсульту на 50-80%.
Міф 5: При лікуванні необхідні крапельниці
Правда: У більшості випадків інсульту крапельниці мають сенс лише протягом 1-2 діб від початку захворювання.
Міф 6: Що більше крапельниць, то краще лікування
Правда: Більшість ліків, які при інсульті широко використовуються в Україні і вводяться за допомогою крапельниць (ліки для»захисту», «лікування» чи «відновлення» мозку, так звані нейропротектори, «судинні препарати», антиоксиданти, антигіпоксанти тощо) не мають науково доведеної безпечності та ефективності і не використовуються для лікування інсульту у розвинених країнах. Вітчизняні протоколи з лікування інсульту, затверджені МОЗ України, також не рекомендують використовувати ці ліки.
Міф 7: Лікування інсульту складається з гострого періоду, коли хворий не повинен сідати чи ставати на ноги і має прокапатись, і подальшої реабілітації, яка розпочинається через кілька тижнів чи місяців, коли хворий зміцніє
Правда: Реабілітація при гострому інсульті має розпочатися з 2-3 дня після надходження до лікарні. Що пізніше розпочнеться реабілітація, то меншою буде від неї користь.
Міф 8: Час лікує. Порушення, спричинені інсультом (слабкість руки чи ноги, порушення мови, похлинання їжею, двоїння тощо), поступово зникнуть самі по собі
Правда: Мозок людини має певну здатність самостійно відновлювати свою роботу, що призводить до зменшення порушень, але відбувається це лише протягом перших 2-3 тижнів, не у кожного хворого (здебільшого при невеликих ураженнях) і зазвичай не повною мірою. Щоби досягти максимального відновлення порушених функцій, повернутися до незалежності від сторонньої допомоги і повноцінного життя, абсолютна більшість пацієнтів зі стійкими післяінсультними порушеннями (не можуть ходити, самостійно вдягнутися чи вмитися, користуватись туалетом тощо) потребує реабілітації. Реабілітація складається не з уколів чи крапельниць, а з занять з фізичним терапевтом, ерготерапевтом та логопедом, метою яких є відновлення порушених функцій і зменшення потреби у сторонній допомозі. До речі, такі методи, як масаж, ванни, електростимуляція уражених кінцівок, бджоли, п’явки, будь-які крапельниці з нейропротекторами, клітинна терапія не мають науково доведеної ефективності і не рекомендовані для використання. Шукайте правильних фахівців, і вони вам допоможуть поставити хворого на ноги.
Міф 9: Інсульт виникає внаслідок стресів, і ми нічого не можемо зробити, щоб його уникнути
Правда: Сьогодні фахівці добре знають фактори ризику інсультів. Вони включають похилий вік, поганий спосіб життя і медичні проблеми. До чинників способу життя, що підвищують ризик інсульту, належать куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність (менше 150 хв на тиждень) і ожиріння. До числа медичних проблем відносяться підвищений кров’яний тиск (більше ніж 140/90 мм рт.ст. — головна загроза, навіть якщо пацієнт добре почувається), цукровий діабет, миготлива аритмія (підвищує ризик інсульту у 5 разів!) і високий холестерин. Ми можемо визначити фактори ризику інсульту і розрахувати його імовірність протягом найближчих 5 або 10 років. Знаючи це, можна дати пацієнту поради, як зменшити ризик на 50-80%.
Міф 10: Щоби запобігти інсульту або «пролікуватися» після інсульту, необхідно 1-2 рази на рік лягати у лікарню прокапатись або почистити судини
Правда: «Прокапування» немає жодних науково доведених переваг у профілактиці інсульту і не рекомендоване для використання у розинених країнах. За рекомендацією лягти «прокапатись» може стояти що завгодно, але не науково-обгрунтована сучасна профілактика чи лікування інсульту.
Міф 11: Людина після інсульту часто є засмученою або плаче, тому що їй немає чому радіти
Насправді, у 30-40% людей, що пережили інсульт, розвивається післяінсультна депресія. Депресія може бути причиною поганого самопочуття, безсоння, болю, погіршення пам’яті та уваги, небажання займатись реабілітацією і навіть нового інсульту. Якщо розпізнати депресію, призначити відповідне лікування (антидепресанти) і трохи почекати (дія ліків розвивається протягом 2-3 тижнів), настрій і стан пацієнта зазвичай значно поліпшуються. Слід зазначити, що лікар, який може допомогти у такій ситуації, це зазвичай невролог або психіатр, і у разі досягнення ефекту лікування антидепресантом слід приймати щонайменше 6 місяців.
Міф 12: Після інсульту не можна пити каву
Правда: Помірне вживання кави призводить до зменшення ризику інсульту, інфаркту і смерті внаслідок судинного захворювання. Щоправда, у відповідних дослідженнях вивчали переважно мелену каву, а не розчинну. Ризик інсульту також зменшують зелений і чорний чай, чорний шоколад (вміст какао не менше 70%, 15-20 г на день) та горіхи (20-30 г на день), а також середземноморська дієта.
Міф 13: У разі підвищеного ризику інсульту (гіпертонія, хвороби серця) не можна ходити до сауни чи займатись спортом
Правда: Відвідання сауни, якщо воно не пов’язане з вживанням алкоголю чи сильним зневодненням, зменшує ризик інсульту. Щодо фізичних навантажень, ми сьогодні їх не тільки не забороняємо, але й прописуємо, як ліки. Корисними вважають аеробні (динамічні) вправи (швидка ходьба, велосипед, плавання, заняття на тренажерах на кшталт «Орбітреку»), а от статичного навантаження (силові вправи) ми радимо уникати.
Міф 14: Якщо є підозра на інсульт, слід почекати, доки все мине, або звернутись до сімейного лікаря чи терапевта
Правда: інсульт — це невідкладний стан. Якщо у людини раптово змінилось мовлення, перекосило обличчя або почали погано слухатись рука чи нога на одній половині тіла, слід негайно зателефонувати 103 і наполягати на доправленні у ту лікарню, де є КТ або МРТ. На сьогодні ми маємо дуже дієве лікування при ішемічному інсульті (тромболізис), але його можна використати лише протягом 4,5 годин від появи перших ознак інсульту і з кожною хвилиною його ефект зменшується.
Міф 15: Не має значення, в якій лікарні лікуватися від інсульту, аби лікар був уважний і досвідчений
Насправді, дуже багато що залежить від можливостей лікарні. Тут мова не ли про обладнання (наявність томографа, лабораторії, реанімації, нейрохірургії, кардіолога, ендокринолога, уролога, хірурга, ортопеда тощо), організацію лікування у відділенні, де перебуває хворий, а й про вміння команди мекдиків, їх навчання. Найкращі результати лікування інсульту забезпечує багатопрофільна лікарня, де є Інсультний блок (Stroke Unit). Відмінністю Інсультного блоку є не тільки лікарі, які добре знаються на інсульті, але й медичні сестри з відповідною підготовкою, фізичні терапевти і логопеди.
Джерело: сайт moz.gov.uа
Лечебные блокады-это эффективный метод в комплексном лечении болевого синдрома.
При наличии острого болевого синдрома блокада может быть выполнена сразу после первичного осмотра. Как показывает практика,улучшение состояния наступает уже после первого сеанса.
Цель лечебной блокады-устранение причины боли.
Лечебные блокады хорошо зарекомендовали себя, стали популярны. Приимущества лечебных блокад перед другими методами:
Показание к проведению лечебных блокад:
Врач-невропатолог С.Б.Довбнич
Підробка ліків — глобальна проблема. Згідно з даними ВООЗ за 2017 рік, майже кожен десятий продукт медичного призначення в країнах з низьким та середнім рівнем прибутку є некондиційним чи фальсифікованим.
В Україні функціонує система, яка забезпечує здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що знаходяться в обігу. Проте все ще існує ймовірність натрапити на фальсифіковані ліки. Щоби бути захищеними від підробки, будьте пильними, коли купуєте ліки та якщо виникають і найменші сумніви — перевіряйте їх.
ЯК РОЗПІЗНАТИ ФАЛЬСИФІКОВАНІ ЛІКИ
Купуйте ліки в спеціально визначених для цього місцях — аптечних закладах. Не купуйте ліки в кіосках, підземних переходах, в інтернеті (де не вказано контактну інформацію та адресу аптеки) чи просто у приватних осіб. В кожної аптеки має бути ліцензія на роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Інформацію про наявність ліцензії, як правило, можна знайти в куточку споживача. Якщо її немає — запитайте у провізора. Адреса аптеки, вказана в ліцензії, має обов’язково збігатися з фактичною.
Упаковка має бути не пошкоджена, не розірвана чи прим’ята. Кожний лікарський засіб має переважно 2 упаковки: первинну та вторинну. Первинна упаковка (блістер з фольги, ампула, флакон та ін.) безпосередньо контактує з лікарським засобом. Вторинна упаковка (найчастіше картонна коробка) захищає первинне пакування. Завжди звіряйте інформацію на обох упаковках, вона має сходитися. Зверніть увагу на назву лікарського засобу, найменування виробника, адресу виробника, лікарську форму, склад, реєстраційний номер та номер серії, термін придатності тощо.
З 2010 року законом України передбачено нанесення назви лікарських засобів на зовнішню (вторинну) упаковку шрифтом Брайля. Шрифт Брайля — це рельєфний шрифт, який можна відчути на дотик. МОЗ України визначає ліки, упаковка яких не маркується шрифтом Брайля. Ці вимоги визначені законодавчо: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1044-10.
На упаковках може бути зазначена додаткова інформація, зокрема різні товарні, попереджувальні, екологічні та інші знаки, що рекомендовані міжнародними організаціями. Будьте уважні, порушення маркування упаковок або зовнішнього вигляду препарату може бути свідченням фальсифікації.
Якщо після перевірки у вас залишились сумніви, ви також можете попросити провізора надати сертифікат якості препарату та переглянути ліцензію аптечного закладу та звернутись до територіального відділення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Інформація про яку має бути зазначена в куточку споживача.
Ви можете перевірити наявність державної реєстрації препарату у Державному реєстрі лікарських засобів України за цим посиланням: http://www.drlz.com.ua/. Пошук можна здійснювати за назвою препарату, номером реєстраційного посвідчення чи за складом діючої речовини тощо. Реєстр оновлюється щоденно, тому це найбільш надійне та актуальне джерело для перевірки лікарських препаратів.
Офіційна інформація про виявлені фальсифіковані та неякісні лікарські засоби регулярно розміщуються на сайті Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками: http://www.diklz.gov.ua/control/main/uk/index.
Ще один ресурс, який допоможе перевіряти ліки — Додаток Ліки Контроль: https://goo.gl/67MSot. Тут можна знайти інструкції для лікарських препаратів, здійснити контроль підробок за певним алгоритмом та знайти зареєстровані аналоги лікарських препаратів.
Джерело: сайт moz.gov.uа
ПЕЧЕНЬ-ЖИЗНЬ ДАЮЩАЯ
Печень (лат.hepar)-единственный внутренний орган,способный к регенерации, т.е к самовосстановлению.
Печень может восстанавливать свой первоначальный размер даже при сохранении 25% здоровой ткани. У молодых людей регенерация занимает несколько недель и составляет около 110%. У пожилых процесс протекает медленнее, при этом восстанавливается на 90%.
Знаете ли вы, что в Талмуде печень была названа источником злобы? Никакой злобы в этой железе ученые не нашли, зато установили, что именно она специализируется на обезвреживании токсических и чужеродных веществ, попавшие в кровь. И это лишь одна из 500 функций печени! К слову, сложнейшие биохимические процессы, протекающие в человеческой печени, до сих пор не может воспроизвести ни один апарат типа исскуственной почки либо сердца. Но ученые усиленно над эти работают.
Основные функции печени
Печень учавствует в процессах пищеварения, обмена веществ и кровообращения. В этой железе происходит синтез и расщепление белков, жиров,углеводов,витаминов. Также она контролирует гомеостаз-состояние внутренней среды организма.
Печень играет роль хранилища для многих витаминов и микроэлементов. К примеру, от 50 до 80% предшественники витамина А (бета-каротина) находится именно в печени.
Учавствуя в синтезе и всасывании жирорастворимых витаминов А, D, Е, и К,печеночная железа депонирует и выводит из организма избытки витаминов А, D,К, С и РР. Если вместе с пищей витамины не поступают в организм в достаточном количестве, печень начинает расходовать свои запасы.
Сценарий «депонирование-отдача» актуален для печени и в отношении жиров, железа и глюкозы.
Регуляция обмена сахара в крови тоже входит в обязанности печени. Также в ней происходит обмен билирубина-одного из главных компонентов желчи в оганизме человека.
В силу сложившихся стереотипов, заболевания печени чаще всего связывают со злоупотреблением алкоголя либо наркотиками.
Но правда заключается в том, что существует 100 различных болезней печени, возникающих под воздействием самых разных факторов и поражающих людей, невзирая на возвраст и различные вредные пристрастия-от младенцев до пожилых.
Печеночный скрининг
В печени нет нервных окончаний, потому она долго «умалчивает» о том, что больна. Вот почему нарушение функций этого органа чаще всего выявляют только после тщательного обследования.
Характерные симптомы
Срочная консультация гепатолога необходима при выраженных симптомах патологии печени:
Лабораторная диагностика
Необходимо сдать анализ крови, в котором определяется:
Так же обследование печени включая в себя анализы на вирусные гепатиты В и С.
Ультразвуковое исследование (УЗИ)- один из основних методов диагностики заболевания печени. Безболезненная и безопасная процедура, позволяющая с высокой точностью определить размеры и форму органа, оценить плотность и структуру печеночной ткани (паренхимы), а также выявить очаговые образования (кисты,опухоли).
Компьютерная томография (КТ) и магнитно-резонансная томография (МРТ)
Позволяют получить более точную информацию о размерах,форме и структурных аномалиях печени. В отличие от УЗИ, у этих исследований есть ряд противопоказаний, вот почему их назначают только при необходимости углубленного обследования печени.
Реография и ангинография- исследования, позволяющие оценить состояние сосудов печени в том случае, когда назначено оперативное вмешательство.
Если у вас нет хронических заболеваний, рекомендуется проверять печень раз в год. А при их наличии-по назначению лечащего врача. Ображайтесь к гастроентерологу в МЕДИЦИНСКИЙ ЦЕНТР «МЕДИНВЕСТ» для обследования. Будем рады оказать вам медицинскую помощь.
Цереброваскулярная патология (ЦВП) в настоящее время является одной из ведущих причин заболеваемости и смертности не только в Украине, но и во всех развитых странах мира. И хотя традиционно основное внимание уделяется острым формам патологии, в частностии инсультам, следует помнить, что до 90% сосудистых заболеваний головного мозга относится к хроническим нарушениям кровообращения (ХНМК) или хронической церебральной ишемии, в частности представляет дисциркуляторную энцелопатию (ДЭ).
В основе ДЭ лежат проявление атеросклероза, как правило, в сочетании с артериальной гипертензией.
По основным этиологическим причинам выделяют атеросклеротическую, гипертоническую, смешанную и венозную ДЭ, хотя возможны и другие причины.
Необходимо помнить, что поражение сосудов центральной нервной системы и деструктивных изменений в нейронах «накладывается» на возрастные изменения кровоснабжения и метаболизма мозга. С возрастом отмечаются проявления деформации артериальных петель в мелких сосудах поверхности мозга, происходит их размыкание, развитие атрофии мелких соединительных артерий, что приводит к ограничению возможностей ауторегуляции мозгового кровотока. Важнейшую роль в развитии ДЭ играют нейрометаболические (обменные) нарушения. Эти изменения являються прогрессирующими, что ведет к изменениям в неврологической и психической сферах. При прогрессировании заболевания возникают двигательные расстройства, резкое ослабление памяти, появляються преходящие церебральне сосудистые кризы.
В дальнейшем возможно развитие грубых очаговых поражений, приходящих к инвалидизации больных, а также к сосудистой деменции.
Лечением ДЭ занимается врач-невролог. Фармакотерапия занимает ведущее место. Она должна быть направлена на :
Это означает применение стратегии, направленной на ослабление и устранение интелектуальных, неврологических, психоэмоциональных синдромов.
Врач-невропатолог С.Б.Довбнич
Коли говорять, що людина «заразна», це означає, що вона захворіла і може передати збудника захворювання, «інфекції», іншим, тобто «заразити». Тривалість періоду, протягом якого людина вважається заразною після перших клінічних проявів інфекційної хвороби, залежить від самої хвороби, збудника. Крім того, для багатьох захворювань вже під час інкубаційного періоду, коли людина уже заразилася вірусом, але ще добре почувається і немає жодних зовнішніх симптомів хвороби, збудник може виділятися й передаватися іншим.
ГРВІ
ГРВІ – це група вірусних інфекцій, які характеризуються загальними проявами (наприклад, підвищення температури, ломота в тілі) та ураженням слизової оболонки дихальних шляхів. Людина, яка хворіє на ГРВІ, вважається заразною за декілька днів до появи перших проявів хвороби та поки не пройдуть всі симптоми. У більшості випадків цей період становить близько 2 тижнів. Як правило, загальні прояви з’являються протягом перших двох-трьох днів, і саме в цей період існує найвищий ризик заразитися вірусом від хворого.
ГРИП
Грип — гостра вірусна інфекція, зумовлена вірусом грипу. Грип вважається однією з найбільш небезпечною вірусною інфекцією дихальних шляхів, і щорічно нагадує про себе в Україні в холодну пору року. Як правило, найбільший ризик заразитися вірусом грипу від хворого існує з дня прояву перших симптомів до трьох-семи днів після. Діти та люди з ослабленим імунітетом можуть бути заразними на декілька днів довше.
БРОНХІТ
Бронхіт – це запальний процес в бронхах, при якому уражається слизова оболонка легенів. Найчастіше збудниками цього захворювання є ті ж віруси, що і викликають ГРВІ, але можливі й інші причини розвитку хвороби (бактерії). Тому тривалість періоду, коли хвора на бронхіт людина вважається заразною, залежить від збудника захворювання.
ТОНЗИЛІТ
Тонзиліт – це запальний процес в піднебінних мигдалинах. Саме по собі це захворювання не є заразним, але віруси, які можуть бути частково збудниками тонзиліту (первинні інфекції) можуть передаватися від хворого іншим людям. Тому ризик зараження в кожному випадку залежить від типу вірусу.
ВІТРЯНКА
“Вітрянка” або вітряна віспа – це інфекційне дуже заразне захворювання, яке найчастіше уражає дітей. Хворий на вітряну віспу вважається заразним в середньому протягом 10-12 днів: від 1-2 днів до появи висипу, весь період висипання, до 5 діб після появи останнього висипу (пухирця — везикули).
КІР
Кір – це одне із найбільш заразних вірусних захворювань, що може супроводжуватись вираженою інтоксикацією, гарячкою, запальненням дихальних шляхів, кон’юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці ротової порожнини і висипом на шкірі. Симптоми кору з’являються приблизно через 10 днів після зараження вірусом, а найбільший ризик заразитися від хворого існує від прояву перших симптомів до висипання. Заразний період триває до 5 днів від появи висипу.
Епідемічний паротит, який називають «свинкою», – це гостре дуже заразне інфекційне захворювання, яке характеризується гарячкою, загальною інтоксикацією організму, ураженням слинних, а іноді й інших залоз, які мають вивідні протоки (статеві, молочні, підшлункова), центральної нервової системи. Найбільший ризик заразитися паротитом від хворого існує від кількох днів, до того, коли напухнуть залози, до кількох днів після цього.
Краснуха – це гостра вірусна інфекція, що супроводжується точково-плямистим висипом, загальним збільшенням лімфатичних вузлів, незначним підвищенням температури тіла та кон’юнктивітом. Хворий вважається заразним від 7 днів до появи висипу та до чотирьох днів після. Щоб не заразити інших, а особливо вагітних, потрібно залишатися вдома та намагатися не контактувати ні з ким протягом шести днів після того, як починає з’являтися висип.
“ГЕРПЕС”
Оперізуючий герпес або герпес зостер – це вірусне захворювання, збудником якого є герпесвірус людини 3 типу, збудник “вітрянки”. Після перенесеної вітрянки, збудник лишається в організмі та з часом може проявитися симптомами оперізуючого герпесу. Хвороба відома дуже болючим висипом, який виникає тоді, коли вірус знову активізується після певного проміжку часу. Найбільший ризик заразитися цією хворобою існує протягом 10-14 днів від появи висипу до повного одужання.
Далеко не всі хвороби лікуються антибіотиками. Щоби не нашкодити здоров’ю, приймайте антибіотики виключно за призначенням лікаря.
Як правило, після початку прийому антибіотиків хвора людина вважається заразною ще протягом однієї доби (як при стрептококовому тонзиліті), хоча інколи цей період може бути і довшим. Наприклад, деякі антибіотики починають діяти пізніше; інколи організм людини потребує більше часу; якщо пацієнт паралельно приймає інші ліки, вони можуть певним чином взаємодіяти з антибіотиками.
Важливо закінчити курс прийому антибіотиків, навіть якщо ви вже почуваєтеся краще. В протилежному випадку, інфекція може розвинутися повторно.
Джерело: сайт moz.gov.uа
Грип залишається одним із найбільш міфологізованих захворювань. Ви досі вірите, що вітамін С захистить від грипу, протяг, холод чи щеплення можуть стати причиною грипу, а антибіотики та чай з малини допоможуть одужати? У підбірці пояснюємо, чому це лише міфи.
МІФ 1. ПЕРЕХВОРІТИ ГРИПОМ – ЦЕ НАЧЕ ПЕРЕХВОРІТИ НА ВАЖКУ ФОРМУ ЗАСТУДИ
Грип значно небезпечніший за застуду, особливо у важкій формі. На відмінну від симптомів застуди, симптоми грипу виникають раптово та проявляються у більш гострій формі. Як правило, це різке підвищення температури тіла (більше 38 °С), головний біль, біль у м’язах, біль у горлі, кашель, нежить.
Найважче грип протікає у людей, які відносяться до групи ризику: дітей, вагітних та породілль, людей, старших 65 років, людей з ослабленим імунітетом, онкологічними, хронічними та неврологічними захворюваннями, ожирінням, а також медичних працівників. Для цих людей грип становить особливу загрозу, оскільки стан їхнього організму суттєво знижує їхні шанси видужати без небезпечних ускладнень, а часто — і вижити.
МІФ 2. МОЖНА ЗАРАЗИТИСЯ ВІРУСОМ ГРИПУ ВНАСЛІДОК ЩЕПЛЕННЯ
Ні, це не так. Для щеплення від грипу використовують вакцини, що містять інактивований штам вірусу грипу, який жодним чином не може передавати інфекцію (розповсюджуватися). Тому жодна людина, яка отримала таку ін’єкцію, ніколи не заразиться вірусом внаслідок щеплення.
Саме вакцинація є найефективнішим способом профілактики грипу. Інколи люди відчувають легкий біль в місці ін’єкції, підвищується температура тіла або з’являється слабкість чи біль у м’язах. Ці симптоми протікають у легкій формі та зникають через декілька днів. Інші побічні реакції на щеплення від грипу спостерігаються дуже рідко.
Як правило, імунітет набувається протягом одного-двох тижнів після вакцинації. Інколи люди можуть захворіти через короткий період після отримання щеплення від грипу. Але це жодним чином не пов’язано з вакцинацією, просто людина заразилася іншим штамом вірусу грипу або ще не виробився імунітет.
МІФ 3. ВІТАМІН С – ЧУДОВИЙ ЗАСІБ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ГРИПУ
Ні, це не так. Багато людей вірять, що щоденний прийом харчових добавок чи продуктів, які містять вітамін С – це чудовий метод профілактики грипу. Проте варто пам’ятати, що немає жодних доказів щодо ефективності цього методу.
МІФ 4.ЧАСНИК І ЦИБУЛЯ ЗАХИЩАЮТЬ ВІД ГРИПУ
Часник і цибуля для профілактики грипу – засоби безнадійні. Більше того, вони можуть спровокувати проблеми зі здоров’ям. Тут існує одразу два міфи: пари часнику і цибулі знезаражують повітря і велика кількість цибулі та часнику зроблять організм невразливим до вірусів. Перше – пари часнику не можуть знезаразити повітря в кімнаті, але їх насичений запах може спровокувати кашель і спазм бронхів. Друге – надмірне вживання часнику (як і цибулі) може призвести до проблем з шлунково-кишковим трактом.
МІФ 5. ЗАХВОРІТИ НА ГРИП МОЖНА, ЯКЩО ВИЙТИ НА МОРОЗ БЕЗ ВЕРХНЬОГО ОДЯГУ, З МОКРИМ ВОЛОССЯМ, АБО СИДЯЧИ НА ПРОТЯЗІ
Ні, це неправда. Єдиний спосіб захворіти на грип – це заразитися вірусом цього небезпечного захворювання. Так, сезон грипу зазвичай співпадає з холодними порами року, але погода не впливає на розвиток хвороби, просто віруси більш активні за таких природних умов.
МІФ 6. ГРИП МОЖНА ЛІКУВАТИ АНТИБІОТИКАМИ
Ні, не можна. Грип – це вірусне захворювання. Антибіотики мають здатність пригнічувати функціонування або вбивати бактерії та певні мікроорганізми. Тому для лікування грипу призначають виключно противірусні препарати, які, до речі, не вилікують вас від грипу одразу, однак вони сприятимуть швидшому одужанню та пом’якшенню симптомів.
Призначення противірусних препаратів має відбуватись виключно лікарем, який зможе оцінити потенційну користь та ризик від такого призначення. На сьогодні в Україні зареєстровано два ефективних препарати, що містять діючі речовини занамавір та озельтамівір, які можна придбати виключно за рецептом лікаря. Застосування інших противовірусних препаратів не рекомендовано згідно сучасних рекомендацій.
Важливо пам’ятати, що бактеріальна інфекція може розвинутися як одне із ускладнень грипу. В цьому випадку лікар може призначити антибіотики.
МІФ 7. ЧАЙ З МАЛИНИ І КУРЯЧИЙ БУЛЬЙОН ДОПОМОЖУТЬ ШВИДШЕ ОДУЖАТИ
Людям, які захворіли на грип, та у яких піднялася температура тіла, лікарі рекомендують багато пити. Теплий чай чи курячий бульйон – це також джерело рідини для організму. Крім того, такий напій чи страва допоможуть на деякий час заспокоїти біль в горлі. Це все! Ні суп, ні бульйон не допоможуть вам швидше одужати від грипу.
Серцево-судинні захворювання – основна причина смертності в Україні, тому увага до власної серцево-судинної системи вкрай важлива. Що потрібно знати, щоби потурбуватися про здоров’я свого серця і попередити серйозні проблеми?
Інтервенційний кардіолог Лілія Сорохтей, Член Асоціації інтервенційних кардіологів, учасник міжнародної ініціативи Stent for Life в Україні, спростовує 10 найпоширеніших міфів про серцево-судинні захворювання, щоби допомогти нам зберегти здоров’я.
Міф 1 «Я занадто молодий, щоб турбуватися про серцево-судинні захворювання»
Ні! Те , як Ви живете тепер впливає на Ваш ризик серцево-судинних захворювань у майбутньому. Утворення атеросклеротичних бляшок може починатися ще в дитинстві та підлітковому віці, що потім імовірно призведе до звуження артерій. Багато українців страждає серцево-судинними захворюваннями, але не всі вони — люди похилого віку. Навіть у молоді та людей середнього віку можуть розвинути серцеві проблеми – особливо зараз, коли ожиріння, діабет 2 типу та інші фактори ризику ( малорухомий спосіб життя, паління та інші шкідливі звички) стають все більш поширеними у молодому віці.
Міф 2 «Якщо в мене буде високий кров`яний тиск, я це обов`язково відчую»
Це зовсім не так! Гіпертонію (високий кров`яний тиск) називають «тихим убивцею», оскільки Ви, як правило, не помічаєте, що у Вас це є. Ви можете довго не відчувати ніяких симптомів, тому не треба чекати, поки ваш організм попередить вас про проблеми. Просто час від часу вимірюйте артеріальний тиск за допомого тонометра. Норма для дорослих – 120/80 мм.рт.ст Чим раніше ви виявите, що у Вас є гіпертонія і розпочнете лікування, тим менша вірогідність розвитку ускладень: інфаркту, інсульту, пошкодження нирок, очей та інших серйозних захворювань.
Міф 3 «Я відразу зрозумію. Що у мене серцевий напад (інфаркт), тому що у мене буде сильний біль у грудях»
Не обов’язково. Незважаючи на те, що біль або дискомфорт у грудях є найчастішим проявом інфаркту, він може супроводжуватися і іншими, менш специфічними симптоми. До них відносяться задишка, нудота, відчуття нестачі повітря, дуже різка слабість та біль або дискомфорт в одній або обох руках, щелепі, шиї або спині. Навіть якщо ви не впевнені, що це серцевий напад, негайно зателефонуйте в 103
Міф 4 «Діабет не загрожує моєму серцю, поки я приймаю ліки»
Не завжди! Звичайно, контроль цукру допоможе зменшити ризик або затримати розвиток серцево-судинних захворювань. Але, навіть коли рівень цукру в крові знаходиться під контролем, у вас все ще підвищений ризик серцевих захворювань та інсульту. Це тому, що фактори ризику, які сприяють початку діабету, також підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Ці перехресні фактори ризику включають високий кров’яний тиск, надмірну вагу та ожиріння, малорухомий спосіб життя та паління.
Міф 5 «У моїй родині у всіх були проблеми з серцем, тому я нічого не зможу з цим вдіяти»
Хоча люди з сімейною історією серцевих захворювань перебувають у групі більш високого ризику, ви можете вжити реальних заходів для його зниження. Щоб зберегти ваше серце здоровим, Вам достатньо дотримуватись цих рекомендацій: щодня мінімум 25-40 хвилин в день присвячувати таким видам фізичної активності, як ходьба, легкий біг, плавання, їзда на велосипеді ; їсти здорову їжу, контролювати рівень «шкідливого» холестерину, рівень цукру в крові та артеріальний тиск; підтримувати здорову вагу і кинути палити.
Міф 6 «Мені не потрібно контролювати рівень холестерину, бо я молодий»
Кардіологи рекомендують перевіряти рівень холестерину в крові кожні 5 років, починаючи з 20 років і навіть раніше, якщо у родині були випадки серцево-судинних захворювань. Діти у таких сім’ях можуть мати підвищений рівень холестерину, це підвищує ризик розвитку у них серцево-судинних захворювань у дорослому віці. Знизити високий рівень «поганого» холестерину (і ,відповідно, ризик ссерцево-судинних захворювань) допоможе здорове харчування та фізична активність.
Міф 7 «Серцева недостатність – це коли серце перестає битися»
Ні, коли серце раптово перестає битися — це зупинка серця, а не серцева недостатність. При серцевій недостатності, серце продовжує працювати, але воно не може нормально «качати» кров. Це може спричинити задишку, набряки на ногах, збільшення печінки або постійний кашель та хрипи. Часто причиною серцевої недостатності є неправильне лікування інфаркту міокарда. Під час зупинки серця людина втрачає свідомість і може раптово померти, якщо їй не надати своєчасну допомогу.
Міф 8 «Мене болять ноги, тому що я старію. Я впевнений, що це не має нічого спільного з моїм серцем»
Не завжди. Болі в ногах при ходьбі можуть бути ознакою стану, що називається захворюванням периферичних артерії. В ногах теж є артерії в яких можуть утворюватися холестеринові бляшки, як і в судинах серця. У людей, які мають захворювання периферичних артерій ризик інфаркту або інсульту збільшується.
Міф 9 «Моє серце б’ється дуже швидко. Напевно, у мене буде серцевий напад»
Не факт. Деякі варіації Вашого пульсу цілком нормальне явище. Частота серцевих скорочень прискорюється під час тренування, емоційних навантажень, підйомі температури і сповільнюєтеся, коли Ви спите. У більшості випадків прискореного серцебиття не варто турбуватися . Але іноді це може бути ознакою аритмії — ненормального або нерегулярного серцебиття. І хоча більшість аритмій є нешкідливими, деякі можуть тривати досить довго, впливаючи на роботу серця, або можуть спричинити інсульт, тому потребують лікування. Для того, щоб виявити небезпечні аритмії треба зробити добове моніторування електрокардіограми.
Міф 10 «Після інфаркту я повинен уникати фізичних навантажень»
Ні! Потрібно якнайшвидше почати процес фізичної реабілітації ! Дослідження показують, що люди, які пережили інфаркт і регулярно займаються фізичними вправами (ходьба, легкий біг та ін.) та міняють стиль життя на здоровий (правильне харчування, відмова від тютюну) живуть довше, ніж ті, хто цього не робить. Кардіологи рекомендують принаймні дві з половиною години фізичної активності середньої інтенсивності на тиждень для підтримки Вашого серця. Порадьтесь зі своїм лікарем, щодо розробки плану фізичної активності, відповідно до Вашого стану.
Склеротерапия – методика химической абляции варикозного расширения вен с помощью инъекции химического склерозирующего вещества (склерозанта). В настоящее время склеротерапия вен — это одна из главных безоперационных методик лечения варикоза любых вен: крупных, мелких, а также сосудистых звездочек (телеангиэктазий).
Склеротерапия вен позволяет решать такие проблемы, как:
Ход процедуры
Пеннаясклеротерапия – метод «foamform». В основе уникальной технологии сосредоточена особенность вводимого в полость сосуда препарата, по структуре напоминающего пен.
Преимущества пеннойсклеротерапии вен
Перед процедурой проводится консультация, тщательная диагностика, позволяющая с точностью определить:
Преимущества склеротерапии перед другими технологиями
Благодаря своим преимуществам нехирургическая манипуляция стала крайне популярной во флебологии:
Противопоказания к проведению пенной формы склеротерапии:
Врач-хирург Горобец В.А.